Майкл Кіммел
1,902,527 views • 15:58

Я тут, щоб залучити чоловіків до підтримки гендерної рівності.

(Пожвавлення)

Зачекайте, зачекайте. Що не так? Який стосунок чоловіки мають до гендерної рівності? Гендерна рівність - це про жінок, так? Я маю на увазі, що слово стать - це про жінок. Насправді, я навіть тут промовляю, як білий чоловік середнього класу.

Проте я не завжди був білим чоловіком середнього класу. Це трапилось зі мною близько 30 років тому, коли я навчався в аспірантурі, і одного дня зібралася купа нас - аспірантів. Ми завели мову, знаєте, що зчинився вибух писання та мислення у феміністичній теорії, проте немає ніяких навчальних курсів. Ми зробили те, що зазвичай роблять аспіранти у схожих випадках. Сказали, добре, давайте зберемо дослідницьку групу. Будемо читати тексти, ми будемо їх обговорювати, скинемось на вечерю.

(Сміх)

Таким чином, щотижня 11 жінок та я збиралися разом.

(Сміх)

Ми читали певну працю з фемінізму та обговорювали її. Під час одного з наших обговорень я став свідком дечого, що змінило моє життя назавжди. Це була розмова між двома жінками. Одна з них була біла, інша - чорношкіра. Біла жінка сказала, це звучатиме анахронізмом тепер, ця біла жінка сказала: "Усі жінки стикаються з однаковим пригніченням. Усі жінки мають однакове положення у патріархаті, тому всі жінки інстинктивно відчувають солідарність чи сестринство". Чорношкіра жінка заперечила: "Я не впевнена в цьому. Дозвольте дещо запитати". І ця чорношкіра жінка каже білій жінці: "Коли Ви прокидаєтеся вранці та дивитесь у дзеркало, що Ви бачите?" Біла жінка відповіла: "Я бачу жінку". Чорношкіра жінка відповіла: "Бачите, ось де проблема для мене. Тому що, коли я прокидаюся вранці і дивлюся у дзеркало, я бачу чорну жінку. Мені видно расові ознаки. Але для Вас вони невидимі. Ви не бачите їх". Далі вона сказала дещо справді приголомшливе. Вона сказала: "Так працює привілей. Привілей невидимий для тих, хто його має". Це ж розкіш. Так можна сказати білим людям, які сидять у цій кімнаті, не думати про расову приналежність кожну частку секунди нашого життя. Привілей невидимий для тих, хто його має.

Не забувайте, я був єдиним чоловіком в групі, тому, коли я почув це, у мене вихопилось: "О, ні".

(Сміх)

Хтось запитав: "Так якою має бути реакція?" Тоді я відповів: "Коли я прокидаюсь вранці та дивлюсь у дзеркало, я бачу людську істоту. Я - просто людина. Я - білий чоловік середнього класу. У мене немає ні раси, ні класу, ні статі. Я - універсально узагальнений".

(Сміх)

Гадаю, що саме в цю мить я став білим чоловіком середнього класу. І клас, і раса, і стать були не про інших людей, вони були про мене. Я почав думати про них, і це було привілеєм, що все це залишалось невидимим для мене так довго.

Я би хотів сказати, що все скінчилось 30 років тому в тій дискусійній групі, але зовсім недавно довелось пригадати це в моєму університеті, де я викладаю. У мене є колега, ми обидвоє викладаємо курс соціології статі на альтернативних семестрах. Вона дає гостьову лекцію, коли я викладаю. І я даю гостьову лекцію, коли вона викладає. Якось я прийшов до її класу провести гостьову лекцію. Близько 300 студентів в аудиторії. Коли я зайшов, один зі студентів подивився та сказав: "О, нарешті, об'єктивний погляд".

Весь цей семестр, щоразу, коли моя колега відкривала рота, мої студенти бачили жінку. Я маю на увазі, якщо ви кажете студентам: "В Сполучених Штатах є структурна нерівність, що ґрунтується на статі", вони скажуть: "Звісно, ти будеш так казати. Ти - жінка. Ти - упереджена". Коли я кажу це, вони починають: "Вау, як цікаво. А це буде в тесті? А як пишеться "структурна"?"

(Сміх)

Тому, я сподіваюсь, ви усі можете подивитись, як виглядає об'єктивність.

(Сміх) (Оплески)

Безтілесний західний раціоналізм.

(Сміх)

Тому, між іншим, на мою думку, чоловіки так часто зав'язують краватку.

(Сміх)

Бо, якщо ви збираєтесь уособити безтілесний західний раціоналізм, вам потрібен символ, а що може бути кращим символом безтілесного західного раціоналізму як предмет, один кінець якого - зашморг, а інший кінець вказує на геніталії?

(Сміх) (Оплески)

Ось вам дуалізм тіла та свідомості.

Зробити стать видимою для чоловіків - це перший крок до залучення чоловіків до підтримки гендерної рівності.

Коли чоловіки вперше чують про гендерну рівність, коли тільки починають думати про неї, а вони часто думають, багато чоловіків думають, це правильно, це чесно, це просто, - це етична необхідність. Але не всі чоловіки. Деякі чоловіки думають, ніби грім серед ясного неба, і починають: "О, боже-світе, так, гендерна рівність", і відразу почнуть по-чоловічому захищати вас від вашого гніту. Вони думають, що гендерна рівність подібна до кавалерства, як-от: "Дуже дякуємо, що звернули на це нашу увагу, шановні пані, ми заберемо це звідси". Це призводить до синдрому, який я називаю "передчасне самовихваляння".

(Сміх) (Оплески)

все ж є інша група, яка чине активний опір гендерній рівності, яка бачить у гендерній рівності щось шкідливе для чоловіків. Я був на телевізійному шоу та протистояв чотирьом білим чоловікам. Це початок книги, яку я написав, "Розлючені білі чоловіки". Там було чотири злих білих чоловіка, які вважали, що вони, білі американські чоловіки, були жертвами зворотньої дискримінації на робочому місці. Усі вони розказали історії, що були кваліфіковані для роботи, для підвищення, але не отримали цього. Вони були дійсно розлючені. Я розповідаю вам це тому, що я хочу, щоб ви почули назву шоу, про яке йдеться. Це була цитата з одного з цих чоловіків, і ось вона: "Чорна жінка вкрала мою роботу". Вони розказали свої історії. Кваліфіковані для роботи, для підвищення не отримали їх, розлютилися. Потім настала моя черга говорити, і я сказав: "У мене тільки одне питання до вас, і воно стосується назви цього шоу, "Чорна жінка вкрала мою роботу". Насправді, щодо одного слова в цій назві. Я хочу запитати про слово "мою". Як вам спало на думку, що це була ваша робота?" Чому шоу не називається: "Чорна жінка отримала цю роботу"? Або "Чорна жінка отримала роботу"? Тому що без протистояння чоловічому розумінню права, я не думаю, що ми зрозуміємо, чому багато чоловіків опираються гендерній рівності.

(Оплески)

Погляньте, ми думаємо, що правила встановлені справедливо, і якщо якась політика хоч трохи змінює їх, ми думаємо: "О, боже мій, вода піднімається. Це зворотна дискримінація проти нас".

(Сміх)

Тому я скажу абсолютно чітко: білі чоловіки в Європі та Сполучених Штатах є вигодонабувачами єдиної найбільшої позитивної програми дій в історії світу. Це називається "історія світу".

(Сміх) (Оплески)

Тепер я визначив деякі перешкоди до залучення чоловіків, але чому ми повинні підтримувати гендерну рівність? Звісно, це чесно, це правильно і це просто. Але більше того, гендерна рівність також в наших інтересах, як чоловіків. Якщо ви послухаєте, що чоловіки говорять про те, чого вони хочуть в житті, гендерна рівність - це реальний спосіб для нас отримати життя, яке ми хочемо.

Гендерна рівність - це добре для країн. З багатьох досліджень випливає, що ті країни, які найбільш гендерно рівні, також є країнами, які отримують найвищі бали за шкалою щастя. І це не тільки тому, що вони всі в Європі.

(Сміх)

Навіть в межах Європи ті країни, які більш гендерно рівні також мають вищий рівень щастя.

Це також добре для компаній. Дослідження Каталіста та інших переконливо демонструють, що чим більш гендернорівними є компанії, тим це краще для працівників, тим щасливіша їхня робоча сила. Вони мають нижчу плинність кадрів. Вони мають нижчий рівень виснаження. Їм легше знаходити претендентів на вакансії. У них вище утримування та задоволення від роботи, вищий рівень продуктивності. Питання, яке мені часто ставлять в компаніях, наступне: "Юначе, ця твоя гендерна рівність, вона ж коштуватиме безмежно грошей, ні?" І я кажу: "О, ні, насправді, ви маєте почати рахувати те, скільки гендерна нерівність вже коштує вам. Це надзвичайно дорого". Тому це добре для бізнесу.

Крім усього, це добре для чоловіків. Це добре для способу життя, яким ми хочемо жити, тому що особливо молоді чоловіки змінились надзвичайно, і вони хочуть мати життя, пожвавлене чудовими відносинами з їхніми дітьми. Вони очікують, що їхні партнерки, їхні супутниці, їхні дружини, працюватимуть не вдома та будуть так само захоплені своїми кар'єрами, як вони самі.

Я розповідаю це, щоб дати вам приклад таких змін. Дехто можливо це пам'ятає. Коли я був значно молодшим, була популярна загадка. Дехто може здригнутися, пригадавши її. Ця загадка була десь такою.

Чоловік та його син їхали по автостраді, та потрапили в жахливу аварію, батько загинув, а сина доставили до лікарні швидкої допомоги, і коли сина доставили до лікарні швидкої допомоги, черговий лікар побачив хлопця та сказав: "О, я не можу лікувати його, це мій син". Як це можливо?

Ми були збентежені. Ми не могли цього зрозуміти.

(Сміх)

Я вирішив провести експеримент над моїм 16-річним сином. Він з купою друзів часто тиняються по дому, дивляться телевізор останнім часом. Так я вирішив, що загадаю цю загадку їм, тільки щоб подивитися, оцінити рівень змін. І так, ці 16-річні хлопці, вони негайно повернулись до мене та сказали: "Це його мама". Правильно? Без проблем. Ось так. Окрім мого сина, який сказав: "Він міг мати двох татусів".

(Сміх) (Оплески)

Це показник, індикатор того, як все змінилося. Молодші чоловіки сьогодні очікують, що матимуть баланс між роботою та сім'єю. Вони хочуть мати подвійні кар'єри у подружжі. Вони хочуть збалансувати роботу та сім'ю зі своїми партнерками. Вони хочуть брати участь у вихованні.

Тепер, виходить так, що рівноправніші наші стосунки, то щасливішими є обидвоє партнерів. Дані, зібрані психологами та соціологами, цілком переконливі у цьому. Я думаю, ми маємо переконливі цифри, дані, які доводять чоловікам, що гендерна рівність - гра не з нульовою сумою, а виграв-виграв. Ось що демонструють дані. Тепер, коли чоловіки починають процес залучення до балансування між роботою та сім'єю, ми часто використовуємо дві фрази, які описують, що ми робимо. Ми вносимо свою частку та ми допомагаємо.

(Сміх)

Я збираюся запропонувати дещо радикальніше, одне слово: "поділяти".

(Сміх)

Тому що дані демонструють таке: коли чоловіки поділяють роботу по дому та виховання дітей, їхні діти краще встигають у школі. У їхніх дітей нижчий рівень прогулів, вищий рівень досягнень. У них рідше діагностують синдром дефіциту уваги (СДУГ). Вони рідше потребують відвідин дитячого психолога. Рідше потребують тривалих прийомів ліків.

Коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, їхні діти щасливіші та здоровіші, і чоловіки прагнуть цього.

Коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, їхні дружини щасливіші. Ух. Та не тільки це, їхні дружини здоровіші. Їхні дружини рідше відвідують терапевта, рідше потерпають від депресії, рідше потребують тривалих прийомів ліків, частіше відвідують спортивні зали, повідомляють про вищий рівень задоволеності подружнім життям. Коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, їхні дружини щасливіші та здоровіші, і, напевно, чоловіки цього прагнуть також. Коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, самі чоловіки здоровіші. Вони менше палять, менше п'ють, рідше приймають психоактивні препарати. Їм рідше доводиться викликати швидку допомогу, але вони частіше відвідують лікаря для звичайних обстежень. Вони рідше відвідують терапевта, рідше потерпають від депресії, рідше потребують тривалих прийомів ліків. Коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, самі чоловіки щасливіші та здоровіші. І хто би цього не хотів?

Та врешті-решт, коли чоловіки поділяють домашню роботу та виховання, у них більше сексу.

(Сміх)

Яке з цих чотирьох захоплюючих відкриттів журнал Men's Health помістить на обкладинці, на вашу думку?

(Сміх)

"Домашня робота зробила з неї рогату. (Але не тоді, коли вона займалася нею)"

(Сміх)

Тепер, я скажу, тільки щоб нагадати чоловікам в аудиторії, ці дані було зібрано протягом довгого проміжку часу, я не хочу, щоб слухачі сказали: "Хмм, добре, я думаю, я помию посуд сьогодні ввечері". Ці дані було зібрано протягом дійсно довгого проміжку часу. Але я вважаю, вони показують дещо важливе, що коли Men's Health помістить це на обкладинці, вони назвуть це, ви вподобаєте, "Нудними іграми".

Те, що ми відкрили, - це дещо дійсно важливе, що гендерна рівність корисна для країн, для компаній, і для чоловіків, та їхніх дітей та їх партнерок, що гендерна рівність це не гра з нульовою сумою. І не виграв - програв. Це виграв - виграв для усіх. Ми також знаємо що не зможемо повністю забезпечити права жінок та дівчат, поки не залучимо хлопців та чоловіків. Ми знаємо це. І моя позиція така, що чоловіки потребують саме того, що жінки визначили, що їм треба, щоб жити життям, яким вони кажуть, що хочуть жити, для того, щоб жити життям, яким ми кажемо, що хочемо жити.

У 1915 році напередодні однієї великої суфражистської демонстрації, вниз по П'ятій авеню в Нью-Йорку, письменник в Нью-Йорку написав статтю до журналу, і назва статті була "Фемінізм для чоловіків". Першим рядком тієї статті було: "Фемінізм дасть змогу чоловікам вперше бути вільними".

Дякую.

(Оплески)