Майкл Портер
2,012,364 views • 16:28

Думаю, всі ми знаємо, що сучасний світ сповнений проблем. Ми чуємо про них сьогодні, чули вчора і протягом багатьох десятиліть. Проблеми великі, серйозні та нагальні. Неякісне харчування, брак доступу до свіжої води, зміна клімату, вирубування лісів, відсутність належної кваліфікації, небезпека, нестача їжі, недостатня охорона здоров'я, забруднення довкілля. Проблеми змінюють одна одну, а час, у якому ми з вами живемо, відрізняється від будь-якого іншого періоду, який я пам'ятаю за своє коротке життя на Землі, тим, що ми ці проблеми усвідомлюємо. Ми всі про них знаємо.

Тоді чому ми ми ніяк не можемо їх подолати? Ось питання, яке я намагаюсь зрозуміти з погляду далекої від цієї галузі людини. Я не займаюсь соціальними проблемами. Я працюю з підприємцями, допомагаю їм заробляти гроші. Прости Господи. Отже, чому у суспільстві виникає так багато соціальних проблем, і чи відіграє бізнес певну роль у цьому процесі, і якщо так, то яку саме? Для того, щоб відповісти на це запитання, нам потрібно озирнутись і подумати, як саме ми зрозуміли і осмислили проблеми, з якими стикаємось, та шляхи їх розв'язання у суспільстві.

Я думаю, що в наш час багато-хто розглядає бізнес як проблему, або принаймні одну з багатьох соціальних проблем. Подумаймо про індустрію швидкого харчування, або ж про фармацевтичну та банківську діяльність. Ці галузі бізнесу користуються найменшою повагою. Бізнес не сприймають як засіб розв'язання проблем. Скоріш, для більшості людей він і є проблемою. У багатьох випадках саме так і є. У бізнесі є чимало поганих людей, які роблять неправильні вчинки, що тільки погіршують стан справ. Отже, до певної міри такий погляд на бізнес виправданий.

Як ми бачимо розв'язання наявних соціальних проблем, з якими стикаємось у суспільстві? По суті, ми схиляємось бачити розв'язання проблем з позиції неурядових організацій, чи з позиції влади, або ж із погляду благодійності. Насправді, нашій епосі властиве стрімке зростання кількості неурядових та соціальних організацій. Це нова та унікальна організаційна форма, яка невпинно розвивається. Ці структури мобілізують численні інновації, величезний талант та енергію, і намагаються справитись з усіма сучасними проблемами суспільства. Багато-хто з нас бере активну участь у цих структурах.

Я викладач бізнес-школи і засновник чотирьох неприбуткових організацій. Кожного разу, як тільки я зацікавлювався чи дізнавався про соціальну проблему, я формував некомерційну організацію. Це і є один із способів справитися з проблемами. Навіть викладач бізнес-школи подумав про такий вихід.

Але сьогодні ми усі залучені до цього процесу. Людство знало про всі ці проблеми протягом десятиліть. З одного боку, у нас є багаторічний досвід, пов'язаний з неурядовими та урядовими організаціями, а з іншого - скрутне становище. Ми не прогресуємо швидко, внаслідок чого маємо скрутну реальність. Ми не перемагаємо. Проблеми досі здаються непереборними та лякають нас, а рішення, які ми приймаємо, є неефективними. Ми поступово прогресуємо.

З якою ж головною проблемою ми стикаємось, розв'язуючи соціальні проблеми? Навіть якщо знехтувати тим, що ці проблеми складні, варто визнати, що їхній масштаб - грандіозний. Ми не можемо його зменшити. Ми можемо досягнути якогось поступу. Можемо показати успішні результати, щось поліпшити. Ми постійно допомагаємо, краще справляємось, робимо добро. Але не можемо зменшити масштаб. Не можемо глибоко вплинути на усі проблеми. Чому так відбувається? Тому що у нас немає необхідних ресурсів. Тепер усе ясно. І зрозуміліше тепер, ніж кілька десятиліть тому. Просто замало грошей для того, щоб справитись з будь-якою із сучасних проблем у необхідному масштабі. Недостатньо податкових надходжень, недостатньо благодійних внесків, для розв'язання усіх сучасних проблем. Ми повинні з цим боротися. Нестача ресурсів для подолання проблем у сучасному світі лише зростає разом з нашими фінансовими проблемами.

Таким чином, якщо основною є проблема в ресурсах, то де ж знаходяться ресурси суспільства? Як насправді утворюються ресурси, які необхідні для подолання усіх соціальних проблем? Я думаю, що відповідь очевидна: вони у бізнесі. Усе багатство створене за допомогою бізнесу. Бізнес створює добробут, якщо створює прибуток. Ось звідки з'являються добробут і багатство. Потреба у доході призводить до виникнення податків, утворення прибутків та здійснення благодійних пожертвувань. Ось звідки беруться усі ресурси. Лише бізнес може створити необхідні ресурси. Інші інституції можуть використовувати їх для того, щоб виконати важливу роботу, але, підкреслюю, лише бізнес може їх створити. І бізнес створює їх там, де можна отримати прибуток. Ресурси повністю створюються у бізнесі. Питання в тому, як це можна використати? Як ми можемо використати це? Бізнес створює ресурси, лише коли отримує прибуток. Прибутком є маленька різниця між ціною і витратами, які необхідні для виробництва, незалежно від створеного бізнесом рішення, та проблем, які потрібно розв'язати. Цей дохід є справжньою магією. Чому? Все просто, адже прибуток дозволяє зробити реальним будь-яке рішення, яке ми прийняли. Бо якщо ми можемо отримати прибуток, ми можемо зреалізувати 10, 100, мільйон, 100 мільйонів чи навіть мільярд рішень. Рішення підтримує само себе. Ось що робить бізнес, коли отримує прибуток.

А що ж нам робити з соціальними проблемами? Перший варіант, спрямуймо прибуток на розв'язання соціальних проблем. Ми очікуємо від бізнесу щораз більшого. Бізнес повинен бути відповідальнішим. Це і є шлях, яким ми йшли у бізнесі. Але, на жаль, шлях, яким ми йшли, не веде нас у правильному напрямі.

Я починав кар'єру як професор зі стратегічного розвитку, і досі залишаюся ним. Я цим горджусь. Але протягом усіх цих років я дедалі більше працював над розв'язанням соціальних проблем. Я працював над питаннями охорони здоров'я, захисту довкілля, економічного розвитку, зменшення бідності. Що більше я працював у соціальній сфері, то чіткіше я бачив дещо, що вплинуло на мене і на моє життя загалом.

Історично так склалося, що загальним принципом в економіці та бізнесі було існування компромісу між соціальною діяльністю та економічними показниками. Панувала думка, що бізнес створює дохід, провокуючи соціальні проблеми. Класичним прикладом є забруднення довкілля. Бізнес заробляє гроші, коли забруднює атмосферу, а згодом намагається зменшити це ж забруднення. Очищення атмосфери дорого коштує, тому підприємства не хочуть цим займатись. Небезпечні умови праці вигідніші. Надто дорого підтримувати безпечні виробничі умови, ось чому підприємства отримують більше грошей, якщо у них немає безпечних умов. Ця теорія і була загальноприйнятою. Багато компаній підтримувало дане твердження. Вони перешкоджали покращенню екології. Вони також перешкоджали поліпшенню умов праці. Я думаю, що такі погляди спричинили поведінку у бізнесі, яка нас так обурює, яка обурює і мене.

Що глибше я занурювався в усі соціальні проблеми, в одну за одною, і що активніше я намагався їх розв'язати - самотужки чи за допомогою некомерційних організацій - то ясніше я розумів, що реальність є зовсім іншою. Підприємства не отримують прибутку, створюючи соціальні проблеми. Зовсім ні. Це надто спрощене уявлення. Що більше ми занурюємось у дану проблему, то чіткіше починаємо розуміти, що прибуток підприємства отримують якраз від розв'язання цих проблем. Ось звідки надходить реальний прибуток. Розглянемо забруднення. Ми дізнались, що насправді, в наш час зменшення викидів та забруднення довкілля створюють дохід. Це заощаджує гроші. А також робить бізнес продуктивнішим, ефективнішим, і не витрачає ресурсів. Наявність безпечніших умов праці та уникнення нещасних випадків робить бізнес вигіднішим, оскільки є ознакою хороших процесів. Нещасні випадки є дорогими. Розглядаючи одну проблему за іншою, ми починаємо розуміти, що не існує жодного компромісу між соціальним прогресом та економічною ефективністю у будь-якому фундаментальному сенсі. Іншою проблемою є здоров'я. Ми дійшли до висновку, що бізнес повинен цінувати та берегти здоров'я працівників, оскільки здоров'я дозволяє працівникам постійно працювати та бути більш продуктивними. Активніша діяльність, нова концепція відносин між бізнесом та соціальними проблемами доводить, що між ними існує фундаментальна, глибока взаємодія, особливо у довготривалій перспективі. Розглядаючи тільки найближче майбутнє, можна іноді обманути себе, вважаючи бізнес та соціальну роботу принципово протилежними цілями, але у довгостроковій перспективі ми бачимо, що це зовсім не так.

Отож, як можна залучити бізнес до розв'язання фундаментальних проблем, з якими ми стикаємось? Уявімо, що нам це під силу і ми зможемо зменшити масштаб проблем. Ми могли б використати величезний ресурсний потенціал і організаційні можливості.

І що ви думаєте? Це вже відбувається - нарешті - частково завдяки людям, таким як ви, які порушують ці питання, рік за роком, десятиліття за десятиліттями. Організації на кшталт Dow Chemical боряться проти трансжирів і насичених жирів, заміняючи їх новими продуктами. Або ж Jain Irrigation. Це компанія, яка винайшла технологію крапельного зрошування для тисяч і мільйонів фермерів, істотно зменшуючи використання води. Ще один приклад - бразильська компанія лісового господарства Fibria, яка винайшла спосіб, як уникнути вирубування старих лісів і використання евкаліпту, і отримувати більший врожай на гектар целюлози, виготовляти більше паперу, ніж можна було зробити, вирубуючи старі ліси. Розглянемо, до прикладу, компанію Cisco, яка навчає близько 4 мільйони людей у сфері інформаційних технологій, що допомагає розвивати відповідальність і збільшувати можливості поширення інформаційних технологій та ріст бізнесу. Бізнес має надзвичайну можливість впливати та розв'язувати соціальні проблеми, і цей шанс є найбільшою комерційною можливістю для бізнесу.

Йдеться про те, як змусити бізнес мислити у масштабі загальних цінностей? Ось що я називаю суспільною цінністю: розв'язання соціальних питань за допомогою бізнес-моделі. Це і є загальносуспільна цінність. Суспільна цінність є властивістю капіталізму, але це його вищий прояв. Це капіталізм у тому вигляді, в якому він має бути, задоволення важливих потреб, спокійне конкурування за товарні атрибути та ринкову частку. Загальна цінність полягає у можливості одночасного створення соціальної та економічної цінностей. Йдеться про віднайдення можливостей, які нададуть змогу подолати соціальні проблеми, зменшивши їхній масштаб. Суспільну цінність можна використати на різних рівнях. Це стає реальним. І це відбувається вже зараз.

Але для того, щоб усе запрацювало, ми повинні змінити ставлення бізнесу до себе. На щастя, це вже відбувається. Підприємства потрапили у пастку переконання про те, що їм необов'язково турбуватись про соціальні проблеми, оскільки про них потурбуються деінде, інші організації. Сьогодні існують компанії, які погоджуються з цією думкою. Однак варто зрозуміти, що бізнес не зможе дати раду проблемам так ефективно, як неурядові організації та уряд у співпраці з підприємствами. Нові неурядові організації - це організації, які знайшли партнерів та основні шляхи до співпраці. Уряд, який прогресує найбільше - це уряд, який знайшов способи втілити загальносуспільну цінність у бізнесі, замість того, щоб розглядати себе як єдиного гравця, який усім керує. Уряд може впливати багатьма способами на бажання та можливість компаній конкурувати таким чином.

Я переконаний: якщо ми зможемо змусити бізнес поглянути на себе з іншої сторони, тоді й усі інші побачать бізнес по-іншому, і ми зможемо змінити світ. Я знаю і бачу це. Я відчуваю це. Думаю, молоді люди, мої студенти у Гарвардській бізнес-школі, це теж розуміють. Якщо ми зможемо подолати цю прірву, занепокоєння чи напругу, почуття, що ми не співпрацюємо у подоланні соціальних проблем, то нам буде усе під силу, і ми нарешті дійдемо до рішення.

Дякую.

(Оплески)