Сюзанна Лі: Давайте вирощувати одяг разом

Як дизайнер одягу я завжди думала про матеріали схожі на ці або ці чи можливо про такі. Але потім я познайомилась з біологом і тепер я думаю про матеріали ось так: зелений чай, цукор, кілька мікробів і трохи часу. Насправді я використовую рецепт чайного гриба, який є симбіозом бактерій, дріжджів та інших мікроорганізмів, які створюють целюльозу в процесі бродіння. З часом, ці крихітні волокна формують шари і утворюють речовину на поверхні рідини.

Тож ми починаємо із заварювання чаю. За один раз я заварюю понад 30 літрів чаю, далі поки чай ще гарячий додаю декілька кілограмів цукру. Потім розмішую доки цукор повністю не розчиниться і виливаю у ванночку для росту. Нам потрібно переконатись, що температура знизилась до 30 градусів за цельсієм. Тоді можна додавати живі організми. І разом з цим трохи оцтової кислоти. І коли ви вже налагодили процес, то можете використовувати знову ту ж саму рідину, яка пройшла процес бродіння. Ми повинні підтримувати оптимальну температуру, необхідну для росту. Я ставлю ванночку на килимок з підігрівом, а також використовую термостат, щоб її регулювати. Насправді, в жарку погоду, я вирощую його на вулиці. Тож це моя міні-ферма по виготовленню тканин.

Через три дні, на поверхні рідини з`являться бульбашки. Це означає що почався процес бродіння. І бактерії харчуються поживними речовинами цукру, який розчинився у воді. Вони формують ці маленькі нано волокна з чистої целюльози. Потім вони злипаються разом і утворюють шари і в результаті ми маємо плівку на поверхні. Через два або три тижні, ми маємо щось завтовшки приблизно 2.5 сантиметра. Ванночка зліва стояла 5 днів, а ванночка справа 10. І це статична культура. З нею не потрібно нічого робити; ти просто спостерігаєш як вона росте. Вона не потребує світла.

І коли вона готова до збору, ти виймаєш її з ванночки і промиваєш холодною, мильною водою. В цей момент вона дуже важка. Вона складається на 90 відсотків з води, тож необхідно щоб вона випарувалась. Я розстеляю її на деревяному листі. І знову, ви можете робити це на вулиці і просушити її на повітрі. Поки вона сохне, вона стискається, тож те, що залишиться, залежно від рецепту, буде схожим на легкий, прозорий папір, або на еластичну штучну шкіру. Потім можна вирізати з цього шматки і зшивати їх, або брати мокрий матеріал і формувати його навкруг тривимірної моделі. А коли рідина випаровується матеріал сам зв'яже себе, формуючи шви.

Колір цього жакета отримується виключно від зеленого чаю. Мені здається, це трохи схоже на шкіру людини, і це мене інтригує. Так як це органічний матеріал мені дуже хочеться мінімізувати додання будь яких хімікатів. Я можу змінити колір матерії не використовуючи фарбу за рахунок окислення заліза. Використовуючи фруктове і овочеве фарбування, можна створити органічний малюнок. І використовуючи індиго, можна зробити матеріал анти-мікробним. Насправді, бавовну необхідно опускати у індиго до 18 раз щоб отримати такий насичений колір. А через свої високі можливості поглинання, целюльозу необхідно опустити лише раз для досягнення такого ж ефекту.

Але я ще досі не можу зробити цей матеріал водонепроникним. Тож якби мені було необхідно вийти на вулицю в дощ, одягненій в цю сукню сьогодні, вона відразу почала б поглинати величезну кількість рідини. Сукня стала б дуже важкою, і як наслідок шви розійшлись, і я була б майже голою. Можливо це хороший костюм для виступу, але точно не для щоденного носіння. Те чого я шукаю, це спосіб надати матеріалу тих якостей які мені необхідні. Тож я хочу сказати бактерії майбутнього, "Зплети мені нитку. Вирівняй її у цьому напрямку. Зроби її водовідштовхуючою. І разом з цим, сформуй її навкруги тривимірної моделі."

Бактеріальна целюльоза вже використовується для загоєння ран, і можливо у майбутньому буде використовуватись для біосумісних кров`яних судин, можливо навіть для заміни кісткової тканини. Але в синтетичній біології, ми можемо запрограмувати цю бактерію на створення чогось що дасть нам якість, кількість і форму матеріалу якого ми прагнемо. Звичайно, для мене як для дизайнера це дуже хвилююче тому що потім я думаю " Клас!" ми можемо уявити процес вирощування товарів.

Те що мене захоплює у використанні бактерій, це їхня ефективність. Тож ми вирощуємо те, що потребуємо. Немає ніяких відходів. І насправді, ми можемо виготовляти її з потоку відходів, наприклад з насиченої цукром стічної води з продуктової фабрики. І після використання матеріал має здатність розкладатись так само як і шкірки овочів. Я не стверджую, що мікробна целюльоза стане замінником бавовни, шкіри чи інших текстильних матеріалів. Але я вважаю, що вона могла б стати розумним екологічно чистим додатком до наших дорогоцінних природніх ресурсів які вичерпуються.

Врешті-решт, можливо мікроби не матимуть вплив на моду. Ми можемо наприклад уявити як вирощувати стілець, лампу, машину чи навіть будинок. Тож моє питання до Вас: " Що б ви хотіли виростити у майбутньому?" Дуже дякую за увагу.

(Аплодисменти) Бруно Джуссані: Сюзанно, просто з цікавості, те в чому Ви одягнені це не просто так. ( Сюзанна Лі: Ні.) Це один з жакетів які Ви вирощуєте?

СЛ: Так. Це частина проекту який знаходиться в стадії розробки тому що саме цей жакет розкладається на ваших очах. (Сміх) Він поглинає мій піт, і живиться ним.

БД: Добре тоді ми Вас відпустимо щоб Ви його врятували. СЛ: Дякую.

( Аплодисменти)