Сухейр Хаммад: Вірші про війну, мир, жінок, владу

"Що я буду"

Я не буду танцювати під твій барабан війни. Я не віддам ні душу, ні тіло твоєму барабану війни. Я не танцюватиму під його бій. Я знаю цей бій. Він позбавлений життя. Я добре знаю шкіру барабана, по якому ти б'єш. Колись вона жила, на неї полювали, її вкрали, розп'яли. Я не танцюватиму під звуки твоєї війни, вибиті у барабани. Я не буду тріскати, крутити, ламати для тебе. Я не буду ненавидіти заради тебе чи навіть ненавидіти тебе. Я не вб'ю для тебе. І тим більше я не помру задля тебе. Я не оплакуватиму мертвих та самогубців. Я не приєднаюсь до тебе, не танцюватиму під бомбами тільки тому, що всі танцюють. Кожен може помилятися. Життя - це право, не другорядне чи випадкове. Я не забуду, звідки я родом. Я зроблю власний барабан. Зберу тих, кого люблю і наш спів стане танцем. Наше мугикання стане барабанним боєм. Ти не обдуриш мене. Я не віддам ні ім'я, ні ритм твоєму барабанному бою. Я буду танцювати і протистояти, танцювати і наполягати, і танцювати. Моє серцебиття гучніше, ніж смерть. Твій барабан війни не гучніший, ніж оцей подих. Хааа.

Що з вами, люди? Скажіть що-небудь.

(Оплески)

Оце так група пацифістів! Збентежених, цілеспрямованих пацифістів. Я розумію.

Останнім часом я нерідко помилялась. Можна сказати, що часто. Тому я не могла вирішити, що ж зачитати сьогодні. Я хотіла сказати, що я готувалась. Маю на увазі, я підбирала вбрання, (Сміх) готувала декілька варіантів, намагаючись зрозуміти, куди і до кого я йду. Поезія робить це. Вона готує вас. Направляє вас.

Отож я зачитаю вірш, який вибрала щойно. Але мені потрібно, щоб ви просто посиділи близько 10 хвилин та подумали про жінку, якої тут немає. Уявіть, що зараз вона з вами. Не треба називати її імені, просто пам'ятайте про неї. Ви думаєте про неї?

"Групове перемир'я"

Вся священна історія заборонена. Неписані книги передрекли майбутнє, передбачили минуле. Але мої думки зайняті дечим безмежним, силою людської жорстокості. Чий це буде син? Котрий хлопчик загине завтра? Смерть наших хлопців пробуджує нас. Ми леліємо тіла. Нас, плакальниць, важко зрозуміти. Суки, яких б'ють кожен день. Заради вигоди зневажені пророки. На війні та на зубах застиг солоно-кислий смак дитинства. Усі кольори поблідли, ніхто не вічний. Не шукай тінь за мною. Я ношу її в собі. Я проживаю часи світла і темряви. Ритм - напівтиша. Тепер я знаю, я ніколи не була однаковою. Хвороба, здоров'я, ніжна жорстокість. Тепер я думаю, що ніколи не була бездоганною. До того, як стала собою, я була грозою, сліпою, нетямущою - такою і залишилась. Людина сама стає сліпою, злою. Я ніколи не була невинною. Дівча зіпсоване, перш ніж дозріло. Слова не вчать мене. Я швидко набуваю досвіду. Усе важливо. Одна жінка втрачає 15, можливо 20, членів сім'ї. Одна жінка втрачає шістьох. Одна жінка втрачає спокій. Одна жінка шукає серед уламків. Одна жінка харчується зі смітника. Одна жінка стріляє собі в обличчя. Одна жінка стріляє в свого чоловіка. Одна жінка зв'язує себе. Одна жінка народжує дитя. Одна жінка породжує кордони. Одна жінка вже не вірить, що кохання прийде до неї. Одна жінка ніколи й не вірила. Куди линуть серця біженців? Розбиті, зневажені, закинуті на чужину, не хочуть, щоб їх забули. Їх немає. Ми сумуємо за кожним, інакше ми взагалі нічого не варті. Моя спина зігнута дугою. Люди то наближаються, то віддаляються від краю безодні. Касетні бомби залишились в минулому. Фактично застосовують наземні міни. Приховане горе. Збирайте урожай зараженого тютюну. Збирайте урожай бомб. Збирайте урожай дитячих зубів. Пожинайте плоди перемог, дим. Пожинайте плоди свідчення, дим. Рішень, дим. Спасіння, дим. Спокутування, дим. Дихайте. Не бійтеся тієї, що злетіла в повітря. Якщо необхідно, бійтесь тієї, що не вибухнула.

Дякую.

(Оплески).