Сол Гріфіт про провітряних зміїв як майбутнє поновлюваної енергетики

Якщо ви такі, як я, то літніми, погожими вихідніми у Сан-Франциско ви будуєте човни на повітряних зміях, які розганяються до понад 30 вузлів. Це дає зрозуміти, що вітер має неймовірну силу, яка здатна на дивовижне. Одного дня такий от човен, мабуть, поб'є світовий рекорд швидкості.

Повітряні змії – це не просто іграшки. Я трохи розповім вам про історію та прекрасне майбутнє цієї популярної дитячої забавки. Змії з'явилися понад тисячу років тому. Китайці використовували їх у військових цілях, навіть для підйому людей. Вони вже знали, що так можна піднімати вантажі. Не знаю, звідки у нього взялася дірка.

(сміх)

У 1827 році такий собі Джордж Покок вперше запряг ними карету у перегонах кінних екіпажів в Англії. На зорі ери повітроплавання всі великі винахідники того часу, такі як Гарґрейвз, як Ленґлі, або Александер Ґрем Белл, винахідних телефону, що запускав такого змія, всі робили це в цілях авіації.

Тоді з'явилися оці два парубки, які запускали зміїв для розробки систем управління, що згодом дали можливість пілотованого польоту. Звичайно, це – Орвілл та Уілбер Райти, і їхній планер. Їхні експерименти зі зміями привели до історичного моменту, коли ми завелись і здійнялись у наш перший 12-секундний політ. Це був прорив для цивільної авіації.

На жаль, це знову перетворило зміїв на дитячу іграшку. Так було до 70-х, коли була остання енергетична криза. Тоді чудова людина на ім’я Майлз Лойд, що мешкав на околиці Сан-Франциско, написав знаменну статтю, яку всі проігнорували, в «Журналі енергетики», про те, як фактично за допомогою планера на мотузці можна генерувати велику кількість струму. Він відкрив, що крило у вільному польоті проходить більший шлях і генерує більше енергії за одиницю часу, ніж стаціонарний вітряк.

Вітряки почали рости і вже сягають до 90 метрів у висоті, але набагато вищими їм вже не стати, хоча чим вище, тим більше вітру та потужності – фактично вдвічі більше.

Сьогодні ми досі маємо енергетична кризу, а тепер ще й кризу клімату. Людина виробляє близько 12 трильйонів ват, або ж 12 терават, з викопного палива. Ел Гор казав, чому ми маємо досягти один із цих показників. Насправді це означає, що впродовж наступних 30-40 років ми якось мусимо виробляти 10 та більше терават чистої енергії. Вітер є другим за об'ємом поновлюваним джерелом після сонця: 3600 терават здатні забезпечити людство з 200-кратним запасом. Більшість запасів - на висоті понад 100 метрів, де вони недосяжні для сучасних технологій.

Це початок нової ери повітряних зміїв. Це наш полігон на Мауї, повітряні випробування. Зараз покажу вам перше автономне виробництво енергії за допомогою дитячої забавки. Зрозуміло, що тільки робот зможе налітати тисячі годин на цій штуковині. Бо може трохи знудити. Тут ми виробляємо приблизно 10 кіловат - достатньо десь на 5 американських домогосподарств - за допомогою змія трохи більшого за рояль. Найважливіше тут те, що ми розробляємо системи керування, як брати Райт, завдяки яким політ стане стабільним та довготривалим. І який також не нашкодить такому місцю.

Це аналог пісяння на сніг для повітряного змія, так можна окреслювати своє ім’я в небі.

А ось чого ми прагнемо. Ми перейшли 12-секундний етап. Ми працюємо над мегаватними машинами, які б літали на висоті 600 метров і виробляли багато чистої електроенергії.

Ви спитаєте, який розмір таких установок? Такий паперовий літак може… ой! Його буде достатньо для живлення вашої мобілки. Розміру «Цесни» вистачить на 230 киловат. Якщо позичите «Гольфстрим», я відірву його крила і згенерую вам мегават. З «Боінга-747», я зроблю 6 мегават, що більше, ніж дає сьогодні найбільший вітряк. Крило «Спрюс Гус» вироблятиме 15 мегават.

Ви скажете це зухвало і я погоджуся. Проте зухвалість вже траплялася багато разів в історії. Цей завод холодильників клепав літаки для другої світової. До війни вони робили 1000 літаків на рік. У 1945-му році виробництво сягнуло ста тисяч. З таким заводом і 100 000 літаків на рік, можна зробити всю електроенергіїю США за 10 років.

Насправді це історія про зухвалі плани молодих людей з цією мрією. І нас чимало. Мені пощастило працювати з 30 такими. Я вважаю, що варто підтримувати всі мрії дітлахів, які майструють такі дивні штуки. Дякую! (оплески)