Рік Еліас: 3 речі, про які я дізнався поки падав мій літак

Уявіть великий вибух, коли ми набрали висоту 1 км. Уявіть літак, повний диму. Уявіть, що двигун стукає: клац, клац, клац, клац, клац, клац, клац. Страшний звук. У мене було унікальне місце в той день — 1D. Я був єдиним, хто міг поговорити з бортпровідниками. І я відразу ж подивився на них, а вони сказали: «Все в порядку. Напевно, зіткнулися з птахами.» Пілот тим часом вже розвернув літак, а відлетіли ми недалеко. Було видно Манхеттен. Через дві хвилини відбулися одразу три події. Пілот вирівняв літак вздовж річки Гудзон. Зазвичай маршрут не такий. (Сміх) Він вимкнув двигуни. Тепер уявіть, що ви в літаку в повній тиші. А потім він сказав три слова — найбезпристрасніші три слова в моєму житті. Він сказав: «Приготуйтеся до зіткнення». До стюардеси у мене запитань більше не було. (Сміх) Я бачив в її очах, в них був жах. Життя скінчилося.

Тепер я хочу розповісти вам три речі, я дізнався того дня про себе. Я дізнався, що все змінюється за мить. У нас є список того, що ми хочемо зробити в житті, і я думав про тих, з ким хотів зустрітися, але так і не зустрівся, про всіх тих, з ким не встиг помиритися, про те, що хотів спробувати, і так і не встиг. Коли я думав про це пізніше, мені спала на думку аналогія, а саме, «Я колекціоную погане вино.» Бо якщо вино готове, і є, з ким його випити, я його відкрию. Я не хочу більше відкладати нічого в житті. І ця невідкладність, це прагнення насправді змінили моє життя.

Друга річ, якої я дізнався тоді, — в той момент, коли ми пролетіли повз міст Дж. Вашингтона, дивом не зачепивши його, — я подумав: ти диви, я насправді шкодую тільки про одне. Я прожив хороше життя. Людині властиво помилятися — я помилявся, намагався стати краще у всьому. Але як людині я часто дозволяв своєму «я» заважати мені. І я пошкодував про час, витрачений дарма на неважливі речі з дорогими для мене людьми. І я подумав про мої стосунки з дружиною, з друзями, зі знайомими. Пізніше, розмірковуючи про це, я вирішив позбутися негативної енергії у своєму житті. Моє життя не ідеальне, але стало набагато краще. Я вже два роки не сварився з дружиною. Це класне відчуття. Я більше не прагну бути правим; Я обираю бути щасливим.

Третє, про що я дізнався, коли в голові ментальний годинник починає відраховувати «15, 14, 13.» Я бачу, що вода все ближче. Я кажу собі: «Будь ласка, вибухни.» Я не хочу, щоб ця штука розпалася на 20 шматків, як у тих документальних фільмах. І поки ми продовжували зниження, я раптом відчув: ти диви, виявляється, помирати не страшно. Неначе ми готуємося до цього все наше життя. Але було дуже сумно. Я не хотів іти; я люблю своє життя. І цей смуток втілився в одну думку — про те, що я хочу лише одного. Я хотів побачити, як виростуть мої діти. Місяць по тому я прийшов на виступ своєї дочки. Вона — першокласниця; безталання … … поки що. (Сміх) І я скрутився і плакав, як мале дитя. І це наповнило змістом моє життя. І я зрозумів тоді, з'єднавши ці дві події, що єдине, що важливо в моєму житті, — це бути хорошим батьком. Найважливіша, найголовніша, єдина моя ціль у житті — бути хорошим батьком.

Мені було дано чудесний дар пережити той день. Мені було дароване й інше — можливість заглянути в майбутнє і повернутися назад і змінити своє життя. Я запитую всіх вас, хто літає літаками, уявіть, що те ж трапиться з вашим — ні, не насправді — просто уявіть, як це вплинуло б на вас? Що б ви зробили з того, що постійно відкладаєте, тому що думаєте, що ви будете завжди? Що б ви змінили у відносинах з близькими і з негативною енергією в них? І найголовніше, чи робите ви все, щоб бути найкращим батьком?

Дякую.

(Оплески)