Патрік Шаппетт: Сила карикатури

О так, я газетний карикатурист -- політичний карикатурист. Я не знаю чи ви чули про таку річ як -- газета? Це така паперова читалка. (Сміх) Вона легша ніж iPad, а також значно дешевша. Знаєте, що вони кажуть? Вони кажуть, що друковане ЗМІ вимирає -- хто таке каже? Теж саме ЗМІ. Але це ж не новина, правильно? Ви вже про це чути.

(Сміх)

Пані та панове, світ став меншим. Я знаю, що це кліше, але погляньте, яким маленьким, крихітним він став. Звісно, що ви знаєте причину. О так, це все через технології. (Сміх) Чи присутні в залі дизайнери? Добре, хлопці ви робите моє життя жалюгідним тому, що тач педи мають бути круглими, красивої круглої форми. Це дозволяє робити красиві карикатури. Але, що ви робитимете з плоским тач педом? З цими квадратними речима? Тут я, як карикатурист нічого не можу вдіяти. Я знаю, що світ зараз плоский. Це правда. А інтернет досяг вже кожного куточка Землі, найбідніших, найвіддаленіших місць. Кожне село в Африці тепер має інтернет - кафе. (Сміх) Не намагайтеся замовити тут Фрапучіно. Так ми долаємо нерівність в цифрових технологіях. Третій Світ під'єднаний, і ми під'єднані. І що трапляється згодом? Ви отримуєте лист. Так. (Повідомлення: Я голодний!) Інтернет дав нам можливості. Він дав можливості вам, мені, а також деяким іншим людям.

(Сміх)

Ви знаєте, ці дві останні карикатури -- я робив під час конференції в Ханой. Вони до такого не звикли в комуністичному В'єтнамі версії 2.0. (Сміх) Тож я малював карикатури на живо на великому екрані -- це було сенсацією -- а потім до мене підійшов цей хлопчина. Він фотографував мене та мої екскізи, і я подумав, "Класно, в'єтнамський фанат." І коли він прийшов на другий день, я подумав, "Ваув, справжній прихильник карикатур." На третій день я нарешті зрозумів, що цей хлопець був на роботі. Отже тепер, в в'єтнамської міліції має бути сотні фотографій, де я посміхаюся зі своїми екскізами в руках.

(Сміх)

Ні, але це все таки правда: інтернет змінив світ. Він змінив музикальну індустрію. Він змінив спосіб, яким ми отримуємо музику. Для тих з вас, хто достатньо старий нагадую, ми ходили в крамниці для того, щоб її вкрасти. (Сміх) І він змінив те, як ваш майбутній роботодавець розгляне вашу заяву на роботу. Тож будьте обережні з аккаунтом на Facebook -- ваша мама казала вам, будьте обережні. Технології зробили нас вільними -- це вільний доступ до WiFi. Звісно, що це звільнило нас від офісних столів. Це ваше життя. Насолоджуйтеся ним. (Сміх) Одним словом, технології, інтернет, змінили наш спосіб життя. Гуру технологій, як ось цей мужчина -- так німецький журнал назвав філософа 21 століття -- вони визначають те, що ми робимо. Вони визначають те, що ми споживаємо. Вони визначають наші бажання. (Сміх) (iPad: "Він спростить велику кількість завдань, які раніше вам були не потрібні") (Оплески) Вам це не сподобається. Технології змінила навіть наше ставлення до Бога.

(Сміх) (Грішник: "Отче я згрішив". Священник: "...Я знаю")

Мені не варто в це вмішуватися. Релігійні та політичні карикатури, як ви, можливо, чули доволі небезпечна пара, з того дня, коли в 2005 році, група карикатуристів в Данії намалювали карикатури, про які говорив весь світ -- демонстрації, фетва. Вони спровокували насильство, в якому загинули люди. Це було жахливо; люди померли через малюнки. Я маю на увазі -- що на той момент мені здавалося, що ці карикатури використовувалися обома сторонами Спершу їх використала датська газета, яка хотіла привернути увагу до Ісламу. Датський карикатурист сказав мені, що він був одним з 24 людей, які отримали завдання намалювати пророка -- 12 з них відмовилися. Ви знали про це? Він сказав мені: "Ніхто не має права вказувати мені, що я маю малювати. Це так не працює." Потім, звісно, вони були використані екстремістами та політиками з іншої сторони. Вони хотіли розпалити суперечку. Ви знаєте цю історію. Ми знаємо, що карикатура може бути використана, як зброя. Історія показує нам, як вони використовувалися нацистами для того, щоб атакувати євреїв. І ось до чого ми дійшли. В ООН, половина світу пропонує наказувати за образу релігії -- вони називаєть це дифамацією релігії -- в той час як інша половина світу бореться за свободу слова. То ж, що ми маємо? Зіткнення цивілізацій і карикатури в самому його центрі? Це заставило мене задуматися. Зараз ви побачите, як я думаю за кухонним столом, і оскільки ви вже в мене на кухні, то зустріньтеся і з моєю дружиною.

(Сміх)

В 2006, через декілька місяців після того, як я поїхав в Кот-д'Івуар -- Західна Африка. До речі про поділену державу. Країна була поділена на дві частини. На півночі були повстанці, на півдні - уряд -- в столиці Абіджан -- і в центрі - французька армія. Це виглядає, як велечезний гамбургер. Вам точно не захочеться бути яловичиною в середині. Я був там для того, щоб зробити репортаж історії в малюнках. Я займався цією справою протягом останніх 15 років; скажу вам більше, це моя додаткова робота. оскільки бачите, рисунки відрізняються. Цей рисунок набагато серйозніший, від тих в редакторських статтях. Я побував в таких місцях, як Газа, в період воєнних дій в 2009 році. Вважаю, що це є справжня журналістика в малюнках. Ви ще багато разів почуєте про це. Думаю, що це є майбутнє журналістики.

Без сумніву, я їздив на Північ, щоб побачити повстанців. Це були бідні хлопці, які боролися за свої права. Основою цього конфлікту були етнічні мотиви, як часто трапляється в Африці. І я відправився на зустріч з Дозо. Дозо - це традиційні мисливці в Західній Африці. Люди їх бояться, вони значно допомагають повсталим. В народі говорять, що вони володіють магічною силою. Вони можуть несподівано зникати і таким чином уникати попадання куль. Я зустрівся з вождем Дозо. він розказав мені про його магічні сили. Він сказав:'' Я можу зараз же відрубати тобі голову і зразу ж повернути тебе до життя." Я відповів: " Можливо, в нас зараз немає на це часу." (Сміх) "Іншим разом"

Так, повертаємось до Абіджан, Там в мене був шанс очолити групу спеціалістів місцевих карикатуристів і я вирішив погодитись, в такому контексті як цей, малюнки можуть бути використані, як зброя на противагу другій стороні. Я маю на увазі, що преса в Кот- д'Івуарі була досить таки суперечливою, порівняно з пресою в Руанді, ще перед геноцидом, можете собі уявити. Що може зробити карикатурист? Бувало, редактори могли сказати своїм карикатуристам малювати те, що вони хочуть побачити, а чоловікам потрібно було годувати свої сім'ї, правда ж? Таким чином ідея виглядала досить таки просто. Ми зібрали разом карикатуристів з усіх куточків Кот-д'Івуар Ми відволікти їх від роботи в їхніх газетах на три дні. І я попросив їх, разом зробити проект, беручи до уваги проблемні питання, які стосуються їхньої країни, в карикатурі, так , в карикатурі. Показати позитивну силу карикатур. Це хороший інструмент для комунікації щодо хорошого чи поганого. Карикатури можуть усувати бар'єри, так як ви бачили. Думаю, сміх, це хороший спосіб, за допомогою якого можна звернутись до серйозних питань. Я дуже пишаюсь тим, що вони зробили. Я маю на увазі не те, що вони не погоджувались один з одним, це не було ціллю. І я не просив їх створювати милі карикатури. В перший день, вони кричали один на одного. Але в кінцевому результаті, вони створили книжку, яка містила події останніх 13 років політичної кризи в їхній країні.

От в чому полягала ідея їхньої зустрічі. Я брав участь в подібному проекті в Лівані в 2009 році, цього ж року в Кеннії, ще в січні. Метою проекту в Лібоні не була книжка. Ідея полягала в тому, щоб зібрати курикатурщиків з різних куточків країни, і дати їм можливість зробити щось разом. Отже, в Лівані, Ми привернули увагу редакторів газет, і домовились з ними про опублікування малюнків восьми різних карикатуристів з різних частин країни, на одній сторінці, які стосувались проблем Лівану, зокрема проблеми релігії в політиці і щоденного життя. І це спрацювало. Протягом трьох днів, практично всі газети Бейруті опублікували всіх цих карикатуристів разом, на одному листку-- антиурядові, про-урядові, християнські, мусульманські, звичайно, англомовні, як ви їх називаєте. Отже, це був серйозний проект. Потім, в Кенії, те, що ми зробили стосувалось питання етнічної приналежності, що є болючою темою в багатьох частинах Африки. І ми зняли відео кліпи, Ви зможете їх переглянути на YouTube/KenyaTunes.

Проповідувати свободу слова легко тут, але так як ви самі могли бачити, в контексті репресій і роєднаності, що може зробити якийсь там карикатурист? Він мусить робити свою роботу. Вірю, що в будь-якому випадку, будь-де, в кожного завжди є вибір, принаймі не робити карикатури, що може розпалити вогонь ненависті. І це було тим ключовим повідомленням, яке я старався їм донести. В кінці кінців, всі ми маємо вибір не робити поганих вчинків. Але нам потрібна підтримка цих критичних відповідальних голосів в Африці, Лівані, в вашій місцевій газеті, в магазині Apple. Сьогодні, компанії з розвитку технологій є найбільшими світовими редакторами. Вони вирішують, що є надмірно образливо чи надмірно провокативно для вас. Мова йде не про свободу карикатуристів, а про вашу свободу. І для диктаторів цілого світу, хорошою новиною є те, коли карикатуристи, журналісти і активісти мовчать.

Дякую.

(Оплески)