Наталі Мібах: Мистецтво створене грозами

(Музика)

Те, що Ви щойно прослухали це поєднання барометричного тиску, показників вітру та температури, котрі ми зафіксували під час урагану Ноел у 2007 році. Музиканти зіграли тривимірну діаграму погоди таким чином. Кожна кулька, кожна кольорова смужка, презентує елемент погоди, котрий також може читатись як музична нота. Я дуже захоплююсь погодою. Погода є сумішшю систем, котрі впринципі є невидимі для більшості з нас. Тому, я використовую скульптуру та музику, щоб зробити її не лише видимою, але також відчутною на дотик та слух.

Уся моя робота починається дуже просто. Я витягую інформацію з конкретного середовища, використовуючи прості засоби збору інформації, практично все я знаходжу у господарському магазині. Потім я порівнюю отриману інформацію з даними, котрі є в Інтернеті зображеннями супутників, погодними даними із метереологічних станцій, а також морських буїв. Це як історичні, так і реальні дані. Потім я упорядковую усі ці цифри на спеціальних планшетах, котрі Ви тут бачите. Ці планшети наповнені цифрами. І з усіх цих цифр я обираю лише дві або три змінних. Ось так розпочинається мій перекладацький процес.

Засобом для перекладу слугує дуже проста корзина. Корзина виготовлена із горизонтальних та вертикальних елементів. Коли я присвоюю значення вертикальним та горизонтальним елементам, я можу використовувати зміни цих показників впродовж періоду для того, щоб створити форму. Я використовую природний очерет, оскільки природний очерет має високу пружність, котру я не можу повністю контролювати. Таким чином, цифри контролюють форму, а не я. І ось що у мене вийшло. Ці форми повністю зроблені із погодних або наукових даних. Кожна кольорова кулька, кожна мотузка, презентує погодній елемент. І разом, ці елементи не лише створюють форму, але й виявляють поведінкові відносини, котрі не можна побачити у двовимірній діаграмі.

Якщо підійдете ближче, Ви побачите, що це дійсно повністю зроблено із цифр. Вертикальні елементи відповідають конткретній годині дня. Отож, навколо є 24-годинна часова лінія. Проте, вона також вокористовується для встановлення температурного діапазону. На цій сітці, я можу згодом сплітати показники припливів, температури води, температури повітря та фаз місяця. Я також перекладаю погодні показники на музичну партитуру. І система музичних позначень відкриває більш детальний спосіб перекладу інформації без компромісів.

Отож, усі ці партитури зроблені із погодніх даних. Кожен колір, крапка, кожнісінька лінія - це погодній елемент. І разом, ці змінні утворюють партитуру. Я використовую цю партитуру для співпраці із музикантами. Це Тріо 1913, котре виконує одну із моїх робіт у Музеї Мистецтва в Мілуокі. Також, я використовую ці партитури як креслення, котрі перекладаю на скульптурні форми, котрі продовжують функціонувати як тривимірні погодні візуалізації, але зараз вони трансформовані у візуальну матрицю музичної партитури, так, що це власне можна читати як музичну партитуру.

Що мені подобається у цій роботі так це виклики нашим припущенням щодо того яка частина візуальної термінології належить до світу мистецтва, а яка до світу науки. Цю композицію можна інтерпретувати дуже по-різному, залежно від значення, котре ви закладаєте. Якщо помістити це у галерею, воно перетворюється на скульптуру. Якщо помістити у науковий музей, воно стає тривимірною візуалізацією даних. Якщо помістити це у музичний хол, воно раптом стає музичною партитурою. І мені це дуже подобається, тому що це справді дилема для глядача - чи є візуальна мова частиною науки, а можливо мистецтва або музики.

Інша причина чому мені це так подобається - через альтернативний шлях входження у складні науки. Не кожен є кандидатом наук. Для мене, це стало шляхом туди.

Дякую.

(Оплески)