Ліза Доннелі: Малювання з гумором веде до змін

(Сміх)

Я боялась стати дорослою жінкою. Не те що б я не боялася цього зараз, просто я навчилася прикидатися. Навчилася бути податливою. Фактично, я розробила кілька цікавих прийомів, які дозволяють мені справлятися зі страхом. Дозвольте пояснити. В 50-60-ті роки, коли я росла, вважали що дівчатка повинні бути добрими, розсудливими, гарненькими, ніжними і лагідними, ми мали засвоїти ці ролі, які були не зовсім зрозумілими, Насправді, не цілком зрозуміло, ким нам належало бути.

(Сміх)

Навколо було безліч моделей поведінки. Були приклади наших матерів, тіток, сестер, і, звичайно ж, всюдисуща мас-медіа, яка атакувала нас картинками і поясненнями того, якими ми маємо бути. Але моя мама була іншою. Вона була домогосподаркою, але ми з нею ніколи не займались дівочими справами і вона не купувала мені рожевих платтячок. Замість цього, чудово знаючи, що мені потрібно, вона купила мені книгу карикатур. І я просто проковтнула її. Я малювала і малювала, і з того часу як я зрозуміла, що моя сім'я сприймає жарти, я могла малювати і робити те, що я хотіла і могла не грати ролі, не говорити -- я була дуже сором'язливою -- і все одно отримати схвалення. Так почалася моя кар'єра карикатуриста. Коли ми молоді, ми не завжди все розуміємо. Ми знаємо, що є якісь правила, але не завжди знаємо, як їх дотримуватися, хоча вже з народження в нас закладено розуміння всього, що нам кажуть, як от який колір найголовніший на світі. Чи яких ми повинні бути форм. (Сміх) Нам кажуть, що носити, (сміх) і як зачісуватися, (сміх) і як себе поводити.

Ці правила, про які я говорю, постійно навязуються культурою. Наша поведінка коректується. І в першу чергу жінками, тому що ми відповідаємо за традиції. Ми передаємо їх з покоління в покоління. Крім того, у нас завжди є це смутне відчуття, що від нас чогось чекають. І, незважаючи на правила, вони продовжують змінюватися. (Сміх) Ми не знаємо, що відбувається, більшу частину часу, і це робить нас вразливими.

(Сміх)

А тепер, якщо вам не подобаються ці правила, а багатьом з нас не подобаються, у всякому разі, не мені, хоча я все-таки дотримуюсь їх у половині випадків, не цілком усвідомлюючи, що я їм слідую, так ось чи не було б краще міняти їх з допомогою гумору? Коріння гумору в традиціях суспільства. Він бере те, що ми знаємо, і перевертає - норми поведінки, дрес-код - і показує їх з несподіваного боку, і саме це викликає сміх. Що ж буде, якщо поєднати жінок і гумор? Відбудуться зміни. Оскільки жінки є основою традицій, і добре їх знають, вони можуть змінити ситуацію.

Я почала малювати, у період великого хаосу. Я виросла неподалік від Вашингтона, округ Колумбія, в розпал руху за громадянські права, вбивств, Уотергейтського скандалу і руху феміністок. І, я думаю, що я малювала, щоб зрозуміти, що ж відбувається. І в моїй сім'ї теж панував хаос, я малювала в спробах згуртувати свою сім'ю - (Сміх) згуртувати сім'ю за допомогою сміху. Це не спрацювало. Батьки розлучилися, а сестру заарештували. Але я знайшла своє місце у світі. Я зрозуміла, що не обов'язково ходити на підборах, носити рожевий одяг, я відчувала себе нормально.

І коли я стала трохи старшою, років у 20 з хвостиком, я зрозуміла, що жінок-карикатуристів не так багато. І я подумала: "Може, мені вдасться пробитися в карикатуристиці.'' І мені вдалося. Я стала карикатуристом. І вже в сорок я стала думати: "А чому б мені не зробити що-небудь ще? Мені завжди подобалася політичні карикатури, так чому б мені не попрацювати над змістом моїх малюнків, щоб змусити людей задуматись про дурні правила, яких ми дотримуємося, поки вони сміються?"

Мої плани на майбутнє абсолютно -- (Сміх) -- мої плани на майбутнє це абсолютно американські плани. Нічого не можу з цим вдіяти. Я тут живу. Хоча я багато подорожую, мій хід думок типовий для американки. Але я вірю, що правила, про які я говорю, універсальні, звичайно, в кожній культурі свої особливі моделі поведінки, манера одягатися і традиції, і кожна жінка постійно зустрічається із схожими проблемами, так само як і ми в США. Отже, ми, жінки, які зберігають і знають традиції. Ми утворюємо прекрасне співтовариство.

Останнім часом я співпрацюю з карикатуристами по всьому світу, це мені дуже подобається. Ця робота викликає у мене почуття глибокої поваги до сили карикатури добиратися до істини і доводити її до відома людей швидко і без зайвих слів. І, що важливо, істина проникає не тільки в розум, але і в серця. Моя робота дозволила мені співпрацювати з жінками-карикатуристами з різних країн світу -- Саудівської Аравії, Ірану, Туреччини, Аргентини, Франції-- і ми разом сиділи і сміялися, говорили і ділилиися проблемами. Ці жінки так багато працюють, щоб донести свій голос у найважчих ситуаціях. Я відчуваю себе благословенною маючи можливість працювати з ними.

І ми говоримо проте, що у жінок таке гостре сприйняття, через нашу незначну позицію, роль берегині традицій, що у жінок є величезний потенціал для того, щоб стати провідниками в новий світ. І я думаю, я дійсно вірю, що ми можемо змінити світ за допомогою посмішки.

Дякую.

(Оплески)