Юлія Бача: Зверни увагу на ненасильницький опір

Я режисер. Останні 8 років свого життя я присвятила документуванню діяльності ізраїльтян і палестинців які намагаються залагодити конфлікт використовуючи мирні засоби боротьби. Коли я подорожую по роботі через Європу та США у мене завжди запитують одне і теж саме питання: Де ж палестинські Ганді? Чому палестинці не використовують мирний опір.

Проблема яка постає переді мною коли я чую це питання полягає в тому, що я щойно повернулась з Близького Сходу де знімала сотні палестинців які використовують ненасильницькі засоби боротьби для захисту своїх земель і водних ресурсів від ізраїльських солдатів і поселенців. Ці лідери намагаються запровадити масовий національний ненасильницький рух опору, щоб покласти край окупації і встановити мир у регіоні. Тим не менше, більшість з вас, напевно, ніколи не чула про них. Відмінність між тим, що відбувається насправді і тим як це сприймається за кордоном є однією з ключових причин того, що ми ще досі не маємо палестинського мирного руху опору який би досягнув успіху.

Тож я сьогодні тут щоб поговорити про важливість уваги, а саме про важливість вашої уваги до виникнення і розвитку ненасильницьких рухів опору на Західному березі та секторі Газа і в інших місцях-- але сьогодні, моїм прикладом буде Палестина. Я вважаю що те, чого насправді бракує для розвитку ненасильства стосується не палестинців яким варто його запровадити , але це стосується нас і нашої уваги до тих рухів які вже виникли. Дозвольте мені проілюструвати цю точку зору на прикладі села під назвою Будрус.

Приблизно 7 років тому вони зіткнулись з проблемою зникнення, тому що Ізраїль оголосив, що побудує стіну-бар`єр частина якої мала б проходити через верхню частину села. При цьому вони б втратили 40 відсотків земель і жили б в оточенні не маючи выльного доступу до решти Західного берега. Місцеве керівництво надихнуло їх створити кампанію мирного опору, яка б протидіяла цьому процесу.

Дозвольте показати вам короткі відео ролики щоб ви зрозуміли, як це виглядало насправді.

(музика)

Палестинська Жінка: Нам розповіли що стіна буде відділяти Палестину від Їзраїля. Тут у Будрусі ми зрозуміли, що стіна забере наші землі.

Ізраїльський Чоловік: Стіна, насправді, це вирішення терору.

Чоловік: Сьогодні вас запросили на мирну демонстрацію. До вас приєдналися сотні їзраїльських братів і сестер.

Їзраїльський Активіст: Нічого так не лякає армію, як ненасильницький опір.

Жінка: Ми бачили чоловіків які намагалися штовхати солдатів, але ніхто з них не міг цього зробити. Але я думаю, що дівчата змогли б це зробити.

Член Партії Фатх: Ми повинні звільнити свій розум від традиційного мислення.

Член Партії Хамас: Ми перебуваємо в абсолютній гармонії, і ми прагнемо передати її всім палестинцям.

Спів: Одна об`єднана нація. Фатх. Хамас і Народний Фронт. Ведучий новин: Сутички з приводу паркану тривають.

Репортер: Ізраїльські прикордонники отримали наказ розігнати натовп. Їм дозволили застосовувати силу при необхідності.

(Постріли)

Чоловік: Це справжня зброя. Наче Ель-Фалуджі. Постріли лунають звідусіль.

Їзраїльський Активіст: Я був впевнений що ми всі загинемо. Але навкруги були інші люди які навіть не захищалися.

Їзраїльський Солдат: Мирний протест не зупинить..( незрозуміло).

Протестуючий: Це мирна хода. Не потрібно використовувати жорсокість.

Спів: Ми можемо це зробити! Ми це зробимо! Ми це зробимо!

Джулія Бача: Коли я вперше почула про випадок у Будрусі то була здивована чому міжнародні мас-медіа не оприлюднили надзвичайних подій які відбулися 7 років тому, в 2003 році. Але ще більше мене здивував той факт, що Будрус мав успіх. Жителі, після десяти місяців мирного опору, переконали Ізраїльський уряд перемістити маршрут кордону зі своїх земель до зеленої лінії, яка є міжнародно визнаним кордоном між Ізраїлем та Палестинськими територіями. Опір у Будрусі відтоді поширився на інші села Західного берегу а також до палестиньських кварталів у Єрусалимі. Хоча ще й досі засоби масової інформації замовчують цей випадок. Це замовчування несе серйозну загрозу для можливості того, що ненасильницький опір може розвиватись, чи навіть вижити у Палестині.

Жорстоке протистояння та мирний опір мають одну спільну рису; вони створюють виставу яка привертає публіку до певного випадку. Коли жорстокі актори завжди опиняються на перших шпальтах газет і привертають міжнародну увагу до палестинського питання, тоді стає надзвичайно важко для мирних лідерів донести до своїх громад думку про те,що громадська непокора є важливим засобом для вирішення проблем.

Сила уваги напевне не здивує батьків у цій кімнаті. Найкращий спосіб змусити дитину голосити - це приділити їй увагу коли вона вперше почне капризувати. Істерика стане, як це називають дитячі психологи, функціональною поведінкою, так як дитина зрозуміє, що в такий спосіб зможе привернути до себе увагу батьків. Батьки можуть сприяти такій поведінці, або навпаки просто звертаючи чи не звертаючи увагу на своїх дітей. Але це діє і на дорослих. Насправді ж, поведінка цілих общин та країн може залежати саме від того, на що міжнародна община звертатиме свою увагу.

Я вірю в те, що ключем для вирішення конфлікту на Ближньому Сході та започаткуванню миру для нас є перетворення ненасильства у функціональну поведінку за рахунок збільшення уваги до лідерів ненасильницького опору. Під час показу мого фільму в селах Західного берегу, сектора Газа та південного Єрусалиму я побачила вплив, який здійснює лише один документальний фільм та сприяє перетворенню.

В селі Валлея, яке розташоване дуже близько до Єрусалиму, громада зіткнулась з тією ж проблемою, що й Бурдус. Їх мали оточити, забрати більшість їхніх земель а разом з ними і вільний доступ чи до Західного берегу чи до Єрусалиму. Вони використовували мирний опір понад два роки, але згодом розчарувались, тому що ніхто не звертав на це уваги. Тож ми організували перегляд фільму. Через тиждень вони організували наймасштабнішу та найбільш організовану демонстрацію на сьогодні. Організатори кажуть, що селяни, після перегляду документального фільму про Бурдус відчули що насправді є люди, які творять спільну справу і яким не байдуже. Тож вони продовжили.

В Їзраїлі з`явився новий мирний рух під назвою "Солідаріот", що означає на івриті "єдинство". Лідери цього руху використовували приклад села Бурдус як засіб для набору прибічників. Вони розповідають, що ізраїльтяни, які завжди були пасивними, після перегляду фільму зрозуміли всю силу ненасильницького опору і стали приєднуватись до руху. Приклад Валлеї та рух "Солідаріот" показали, що навіть малобюджетний незалежний фільм може зіграти вирішальну роль у перетворенні ненасильства у функціональну поведінку. Тепер уявіть силу, яку вони мали коли б засоби мас медіа почали оприлюднювати щотижневі ненасильницькі демонстрації які відбуваються у селах, таких як Більїн, Нілін, Валлея, в сусідніх регіонах Єрусалиму, в таких селах як Шейх Джера та Сільван. Лідери мирного опору стали б більш помітними важливими та ефективними у своїй роботі.

Я вірю, що найважливіше зрозуміти, що якщо ми і далі ігноруватимемо ці спроби, вони залишаться невидимими, так ніби їх ніколи і не було. Але я переконалася, що коли ми звернемо на них увагу, вони помножаться. Якщо зросте їхня кількість, то зросте і їх вплив на перебіг ізраїле-палестинського конфлікту. І це саме той вплив який зможе нарешті розв`язати ситуацію. Ці лідери довели, що мирний опір працює, так як у Будрусі. Давайте приділимо їм увагу щоб вони могли довести, що це працює будь-де.

Дякую за увагу.

(Аплодисменти)