Імам Файсал Абдул Рауф: Загуби своє его, віднайди співчуття

Я розповідаю про співчуття з ісламської точки зору і, можливо, мою віру не дуже добре уявляють як одну з тих, що ґрунтується на співчутті Правда інакша.

Наша свята книга, Коран, складається з 114 частин і кожна частина розпочинається з того, що ми називаємо басмала, яка розповідається від імені Бога, сповненого співчуттям, милосердям або, як Річард Бaртон, не той Річард Бартон, який був одружений з Елізабет Тейлор але той Річард Бартон, який жив століття до того і який був навколосвітнім мандрівником, і перекладачем численних творів літератури перекладає її як "в ім'я Бога, милостивого, милосердного"

І говорячи про Коран, який для мусульман є зверненням Бога до людства, Бог говорить до його пророка Мухаммеда, якого ми вважаємо останнім із серії пророків, починаючи від Адама, включаючи Ноя, в тому числі Мойсея, включаючи Авраама, в тому числі Ісуса Христа, і закінчуючи Мухаммедом і сказав, що "Ми послали тебе, о Мухаммед, тільки як милість для світу, як джерело співчуття до людства"

І для нас як людських істот, і, безумовно, для нас як мусульман, чия місія і чия мета слідувати шляхом пророка, робити себе якомога більше схожим на пророка, і пророк, в одній з промов, сказав, " Прикрашайте себе атрибутами Бога" І тому, що сам Бог сказав, що основним його атрибутом є співчуття, насправді, в Корані сказано, що " Постановив Господь Ваш самому собі співчуття" чи, "царював сам через співчуття" Таким чином, нашим завданням і нашою місією повинні бути стати джерелом співчуття активаторами співчуття, учасниками співчуття, ораторами співчуття, і діячами співчуття.

Це добре і прекрасно, але де ми припустились помилки, і що є джерелом недостатності співчуття в світі? Для відповіді на це запитання, ми звернемось до нашого духовного шляху У кожній релігійній традиції, є те, що ви називаєте зовнішній шлях і внутрішній шлях чи екзотеричний шлях та езотеричний шлях. Езотеричний шлях Ісламу більш відомий як Суфізм, або тасаввуф арабською. І ці доктори чи ці майстри, ці духовні майстри Суфійської традиції звертаються до повчань і прикладів нашого пророка, які вчать нас в чому полягає джерело наших проблем

В одному з боїв, які вів пророк, він сказав своїм послідовникам, " Ми повертаємось з меншої війни до більшої війни, до великої битви."

І вони сказали, "Посланець Бога, ми виснажені битвою. Як ми можемо піти на великий бій? "

Він сказав, " Це битва з собою, битва з своїм его." Джерела людських проблем пов'язані з егоїзмом, я.

Відомий суфій майстер Румі, який добре відомий більшості із вас, має історію, в якій він розмовляв з чоловіком, який прийшов до будинку друга і стукає в двері, і голос відповідає , "Хто там? "

"Це я", чи більш граматично коректно, " Це є я" як ми можемо сказати англійською.

Голос сказав, " Іди геть."

Після багатьох років тренувань, дотримання дисципліни, пошуку і страждань, він повернувся, і з набагато більшим смиренням, він знову стукає у двері.

Голос запитав , "Хто там?"

Він сказав, " Це ти, хто розбив моє серце"

Двері відчиняються і голос каже, "Заходь, бо тут, в цьому будинку, немає кімнати для двох Я, двох Я з великої літери, не для двох его.

І історія Румі є метафорою для духовного шляху. В присутності Бога, немає кімнати для більше, ніж одного Я, і це я його божественності. У вченні, яке називається хадис кудсі в нашій традиції, Бог каже, що "Мій слуга," чи "моє творіння, моє людське творіння, не може наблизитись до мене з будь-чим більш дорогим для мене аніж тим, що я просив його зробити" І ті з вас, хто є роботодавцями знають точно, що я маю на увазі. Ви хочете, щоб наймані робітники робили те, що ви просите їх робити, і якщо вони зробили це, тоді вони можуть робити щось додаткове, але не ігнорувати те, що ви попросили їх зробити.

І Бог каже, " Мій слуга продовжує наближатись до мене, через виконання більшого, аніж я просив його робити," ми могли б назвати це додатковим кредитом, "Поки я люблю його чи люблю її. І коли я люблю мого слугу, каже Бог, я починаю бути очима, якими він чи вона дивиться, вухами, крізь які він чи вона чують, і руками, якими він чи вона захоплює, і ступнями, якими він чи вона ступають, і серцем, яким він чи вона розуміють." Саме це злиття нашого я з божеством є уроком і метою нашого духовного шляху і всіх наших віросповідань

Мусульмани вважають Ісуса майстром суфізму, великим пророком і посланцем, який прийшов, щоб підкреслити духовний шлях. Коли він сказав, " Я є дух і я є шлях," коли пророк Мухаммед сказав, " Хто бачив мене бачив Бога," це тому, що вони настільки стали знаряддям Бога, вони стали частиною Божої енергії, що Божа воля проявлялась через них, а вони діяли не через них самих, не через їх власне его. Було дане на землю співчуття і воно в нас. Все, що ми маємо робити - відкинути наше его зі шляху, відкинути егоїзм з нашого шляху.

Я впевнений, майже кожен з вас тут, чи переважна більшість з вас, мають те, що ви можете назвати духовним досвідом, момент в вашому житті, коли, на декілька секунд, можливо на хвилину, межі вашого его розчинялись. І у цю хвилину, ви відчували себе єдиним зі всесвітом одним з тим глечиком води, одним, з кожним людським буттям, одним з творцем, і ви відчули в присутності силу, благоговіння, найглибшу любов, найбільше значення співчуття і милосердя яке ви коли-небудь відчували у своєму житті.

Це той момент, який є подарунком Бога для нас, подарунок, коли, на мить, він підіймає цю межу, яка змушує нас наполягати на я, я, я, мені, мені, мені а замість цього, як людина в історії Румі, ми кажемо, "О, це все ти." Це весь ти. І це усі ми. І ми, і я, і нас є усі частиною Тебе. Весь творець, вся мета, джерело нашого буття, і кінець нашої подорожі. Ти також той, хто розбиває наші серця Ти один з тих, до кого ми всі повинні прагнути, заради кого ми живемо, і заради кого ми можемо померти, і заради кого ми воскреснемо, щоб звітувати перед Богом, в якій мірі ми були милосердними до людей.

Наше сьогоднішнє гасло, і наша сьогоднішня мета, і ті з вас, які знаходяться сьогодні тут, і метою цієї хартії співчуття є нагадування. Коран завжди закликає нас пам'ятати, нагадувати один одному, тому що знання істини є всередині кожної людини.

Ми усі її знаємо. Ми маємо доступ до всього цього. Юнг міг назвати це підсвідомістю. Крізь нашу підсвідомість, в наших мріях, які Коран називає, наш стан сну, менша смерть, тимчасова смерть. В стані сну ми мріємо, ми маємо бачення, ми навіть подорожуємо за межі нашого тіла, багато з нас, і ми бачимо дивовижні речі. Ми мандруємо за межами простору, як ми його знаємо, і, за межами часу, як ми його знаємо, Але усе це існує для нас, щоб прославляти ім'я Творця чиє головне ім'я - милостивий, милосердний.

God, Бог, будь-яке ім'я, яким би ви хотіли його назвати, Аллах, Рам, Ом незалежно від імен, якими ви його називаєте, чи приходите до присутності божественності це місце абсолютного буття, абсолютної любові і милосердя і співчуття, і абсолютного знання і мудрості, те, що індуси називають Сатчітанандою. Мови різні, але мета однакова

Румі мав іншу історію про трьох - турка, араба, і я забув третю людину, але для заспокоєння моєї совісті, нехай це буде малазієць. Один просить "ангор", скажімо англієць, інший просить "енеб", і наступний просить виноград І вони бились і сперечались, тому що я хочу винограду, я хочу енеб, я хочу ангор не знаючи, що слово, яке вони використовують відноситься до тієї ж реальності на різних мовах.

За визначенням, існує лише одна абсолютна реальність, одне абсолютне буття за визначенням, тому, що абсолют, за визначенням, єдиний, і абсолют і однина. Є абсолютна концентрація буття, абсолютна концентрація свідомості, обізнаності, абсолютне зосередження співчуття і любові це визначає головні атрибути божественності

І це може також бути головним атрибутом того, що означає бути людиною. Те, що визначає людство, можливо, біологічно - це наша фізіологія, але Бог визначає людство через нашу духовність, через нашу природу

І в Корані сказано, він говорив з ангелами і сказав "Коли я завершу формування Адама з глини, і вдихну в нього мій дух, то упадіть в поклоні перед ним." Ангели поклонились, не перед людським тілом, але перед душею людини. Чому? Тому, що душа, людська душа, втілює частину божого дихання, частину божественної душі.

Це також виражено мовою біблії у вченні, в якому сказано, що ми створені на образ і подобу Божу Що таке образ Божий? Образ Бога - це абсолютне буття, абсолютна обізнаність і знання і мудрість і абсолютне співчуття і любов.

І, отже, для нас бути людиною, в найкращому сенсі цього слова, в найрадіснішому усвідомленні того, що значить бути людиною, означає ми всі маємо бути належними розпорядниками божественного подиху всередині нас, і намагатись удосконалити всередині нас самих атрибути буття, нашого існування, нашого буття атрибути мудрості, свідомості, обізнаності, атрибути милосердного існування і існування в любові.

Це те, що я розумію, за допомогою мого віросповідання, і це те, що я розумію з вивчення інших віросповідань, і це загальна платформа, на якій всі ми повинні стояти, і коли ми станемо на цій платформі як такій Я переконаний, що ми можемо зробити дивовижним світ.

І я вважаю особисто, що ми знаходимося на межі і що в присутності та за сприяння таких людей, як ви тут, ми зможемо забезпечити пророцтво Ісаї Бо він передбачив період коли люди перекують мечі на орала, списи - на серпи: не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!"

Ми досягли такої стадії людської історії, коли у нас немає іншого вибору. Ми маємо, ми зобов'язані зменшити наше его, контролювати наше его, чи це індивідуальне его, чи персональне, сімейне его, національне его, і дозволити всьому бути для прославлення Бога.

Дякую, і нехай благословить вас Господь. (Оплески)