Гелен Фішер розповідає, чому ми любимо і зраджуємо

Сьогодні мені б хотілося поговорити про дві найбільші соціальні тенденції прийдешнього століття, і, можливо, найближчих 10 тисяч років. Але мені б хотілося почати з мого дослідження про романтичне кохання тому, що це моя остання робота Разом з колегами я зробила 32 людям, котрі були до нестями закохані, магнітно-резонансно томографію. 17 були до нестями закохані і їм відповіли взаємністю, тоді коли 15 інших були покинуті. Отже, спочатку я хочу розповісти про це, а потім продовжити про майбутнє любові.

«Що ж означає кохати?» - казав Шекспір. Думаю, наші предки – думаю, людські істоти задумувались над цим питанням ще тоді, коли вони сиділи навколо вогнища або лежали і спостерігали за зірками мільйони років тому. Спочатку я намагалась зрозуміти, що ж таке романтичне кохання, вивчавши дослідження останніх 45 років – лише психологічні дослідження – і, як виявилося, коли ми закохуємся, відбуваються специфічні конкретні речі. Перше, що трапляється, як я це називаю – людина набуває «особливого значення». Одного разу дальнобійник сказав мені, «У світу з’явився новий центр, і цим центром стала Мері Енн».

Джордж Бернард Шоу сказав трохи по-іншому. Він сказав: «Любов складається з переоцінки відмінностей між двома жінками» І, справді, це те, що ми робимо (Сміх) І потім ми просто зосереджуємся на цій людині. Можете скласти список речей, які вам не подобаються в ній, але потім ви відкидаєте це все і зосереджуєтесь на тому, що вам подобається. Як сказав Чосер, «Любов сліпа».

Намагаючись зрозуміти романтичне кохання, я вирішила перечитати поезію зі всього світу, і зараз хочу зачитати один дуже короткий вірш китайського письменника вісімнадцятого століття, тому що це яскравий приклад чоловіка захопленого окремою жінкою. Це трохи схоже на ситуацію, коли ти, закоханий до нестями, заходиш на паркінг - його машина відрізняється від усіх інших на стоянці. Його бокал вина відрізняється від бокалів інших присутніх на обіді. А в цьому випадку, чоловік зачарований бамбуковим простирадлом.

І це так трапляється. Автор – чоловік на ім'я Хуан Чен: «Я не можу забрати бамбукове простирадло. Того вечора, коли я тебе привів додому, я спостерігав, як ти його розстилала». Він зосередився на простирадлі, можливо, тому, що в його мозку активність дофаміну була підвищення, як буває і у нас з вами.

Але, у всякому разі, не лише людина стає особливою, і ви зосереджуєте свою увагу на ній. Ви звеличуєте її. Але у вас з'являється посилена енергія. Як сказав один полінезієць: «Мені здавалось, що я можу підстрибнути до неба». Ви не можете спати всю ніч. Ви гуляєте до світанку. Ви відчуваєте посилене піднесення, коли все добре, настрій змінюється на жахливий відчай, коли справи не клеються. Справжня залежність від цєї людини. Як один бізнесмен в Нью-Йорку сказав мені: «Все, що їй подобпється, подобається і мені». Просто. Романтичне кохання дуже просте.

Ви стаєте надзвичайно ревнивими. І знаєте, якщо ви просто спите з кимось, то вам в принципі всерівно, чи вони сплять з кимось іншим. Однак, ситуація змінюється як тільки ви закохуєтесь, ви стаєте неабияк власницькими в сексуальному плані. На мою думку, в цьому є дарвінівський сенс. І цей сенс в тому, щоб з'єднати людей достатньо сильно, щоб вони разом виховували дітей.

Але найголовнішою ознакою романтичного кохання є бажання: сильне бажання бути з певною людиною не лише в сексуальному плані, але й в емоційному. Ви б надали перевагу— лягати спати разом, однак, ви хочете, щоб вони вам дзвонили, запрошували кудись і таке інше. Щоб вони казали, що люблять вас. Іншою важливою ознакою є мотивація. Двигун у вашому мозку починає працювати, і ви хочете цю людину.

І останнє, але не менш важливе – це одержимість. Коли я робила цим людям магнітно-резонансно томографію, перед тим я задавала питання різного характеру. Однак, найважливіше питання залишалося одне й те саме. Воно звучало так: «Який відсоток дня і ночі ви думаєте про цю людину?». І, справді, їхня відповідь була: «Увесь день, всю ніч. Я не можу припинити думати про неї чи про нього».

І останнє питання, котре я їм задавала – мені завжди приходилось налаштуватись, щоб запитати їх, тому, що я не психолог. Я не працювала з людьми в будь-якій травматичній ситуації. І моє останнє питання було одне і те ж:. Я запитувала: «Чи ви віддали б життя заради нього чи неї?». І вони завжди відповідали «Так!» як ніби я попросила передати мені сіль. Мене це приголомшувало.

Ми просканували їхній мозок, коли вони дивилися на фотографії своїх коханих і на щось нейтральне, з метою відволікти їхню увагу. І ми змогли дізнатися, спостерігаючи за мозковою активністю в піднесеному стані і в стані спокою. І ми виявили активність у багатьох ділянках мозку. Фактично, одним з найважливіших є регіон мозку, який активізується, коли людина приймає кокаїн. І, справді, це те, що відбувається.

Я почала розуміти, що романтичне кохання це не відчуття. По суті, я завжди вважала, що це ряд відчуттів, від високих до низьких. Але насправді це драйв. Він обумовлений двигуном в мозку, бажаючої частини мозку, жадаючої частини мозку. Такий вид розуму – частина розуму – котра задіюється, коли ви їсте шоколад, коли ви хочете отримати підвищення. Двигун мозку. Це драйв.

І, справді, я вважаю, що це потужніше за сексуальний потяг. Знаєте, якщо ви комусь запропонуєте переспати з вами і вам скажуть «Ні, дякую», ви звичайно ж не накладете на себе руки чи увійдете в стан в дипресії. Але, безперечно, по всьому світі, люди, котрим відмовили в коханні, здатні заради нього на вбивство. Люди живуть заради кохання. Люди вбивають заради кохання. Люди помирають в ім'я кохання. Існують пісні, вірші, скульптури, картини, міфи, легенди. У більш ніж 175 спільнотах люди залишили згадки про цю могутню силу мозку. Я усвідомила, що це одна з наймогутніших структур мозкової системи на Землі, джерело як для великої радості, так і для великого горя.

І я усвідомила, що це одна з трьох абсолютно відмінних структур,що розвинулася зі спарювання і розмноження. Одна – це сексуальний потяг: бажання сексуального задоволення. В.Х. Аден називав це «нестерпною нейронною сверблячкою», і справді, так воно і є. Вона немов голод, що постійно нагадує про себе. Наступною з цих трьох структур мозку є романтичне кохання: цей піднесений настрій, одержимість раннього кохання. І третя структура мозку – прив'язаність, відчуття спокою і безпеки, що ви відчуваєте до постійного партнера.

І я вважаю, що сексуальний потяг з'явився, щоб ми вийшли в світ в пошуках найрізноманітніших партнерів. Ви знаєте, ви можете відчути це просто коли їдете в своїй машині. Він може бути не сконцентрований ні на кому конкретному. Я думаю, що романтичне кохання виникло, щоб дати нам змогу зосередити сили (для спарювання) на комусь одному, і у такий спосіб зберегти сили і час на спарювання. І я вважаю, що привязаність, третя структура мозку, виникла для того, щоб ми могли терпіти цю людину – (Сміх )– принаймні достатньо довго, щоб виховати разом дитину.

І ось з такою преамбулою я хочу перейти до двох найбільш вагомих соціальних тенденцій. Одній – щонайменше 10 тисяч років, а інша користується популярністю останніх 25 років, і обидві впливають на три структури мозку: потяг, романтичне кохання і глибоку прив’язаність до партнера.

По-перше, жінки почали працювати і конкурувати на ринку праці. Я проглянула 130 спільнот в демографічних щорічниках від ООН. І по всьому світу, у 129 із 130 з них, жінки не лише виходять на ринок праці – іноді дуже, дуже повільно, але все-таки виходять, і поступово нівелюють різницю між чоловіками та жінками в контексті їх економічного впливу, здоров’я і освіченості. Цей процес є дуже повільний.

На цій планеті для кожного тренду існує антитренд. Ми всі знаємо про них, але все-таки – араби кажуть: «Собака гавкає, а караван продовжує йти». І, справді, караван продовжує йти. Жінки знову виходять на ринок праці. І я кажу «знову» виходять тому, що це не нове. Мільйони років, на пасовищах Африки, жінки ходили на роботу збирати овочі. Вони приходили додому з 60-80 відсотками вечері. Сім’ї з подвійним прибутком були звичною справою. І жінки вважалися настільки ж економічно, соціально і сексуально сильними як і чоловіки. Одним словом, ми справді продовжуємо йти далі до минулого.

Потім, найгіршим жіночим винаходом був плуг. З початком землеробства з використанням плуга, роль чоловіків неабияк зросла. Жінки втратили старовинні роботи збирачок, але після індустріальної і постіндустріальної революції, вони знову виходять на ринок праці. Якщо казати коротко, вони набувають того ж статусу, що мали мільйони років тому, 10,000 років тому, 100,000 років тому. Ми спостерігаємо за одною з найдивовижніших традицій в історії людства. І вона буде мати свої наслідки.

Зазвичай я читаю цілу лекцію про жіночий вплив на бізнес спільноту. Я скажу лише декілька речей, а потім перейду до сексу та любові. Існує багато гендерних розбіжностей; кожен хто вважає, що чоловіки і жінки схожі, просто ніколи не мав дітей. Я не знаю, чому думають, що чоловіки і жінки схожі. Існує багато спільного, але відмінного є куди більше.

Ми – за словами Теда Хью, «Я думаю, що ми створені як дві ноги. Ми потрібні один одному, щоб рухатися вперед». Але ми не еволюціонували з однаковим мозком. І ми знаходимо все більше і більше гендерних відмінностей в мозку. Я назву буквально декілька і потім розповім про любов і секс. Одна з них – жіночі вербальні можливості. Жінки вміють говорити.

Жіноче вміння швидко знаходити правильне слово, артикуляція покращується в середині менструального циклу, коли рівень естрогену максимальний. Але навіть в період циклу жінки куди кращі ніж середньостатистичний чоловік. Жінки можуть говорити. Вони робили це мільйони років; слова були жіночим інструментом. Вони тримали це немовля біля свого обличчя, вмовляли його, робили зауваження, виховували його. І, справді, вони стали могутньою силою.

Навіть в таких місцях як Індія і Японія, де жінки не так стрімко виходять на ринок праці, вони займаються журналістикою. І я вважаю, що телебачення – неначе всезагальне багаття. Ми сидимо навколо нього і воно формує нашу свідомість. Майже завжди, коли я виступаю на телебаченні, продюсер, котрий дзвонить, щоб обговорити тему бесіди, - жінка. Фактично, одного разу Солженіцин сказав: «Великий письменник – це другий уряд».

На сьогодні 54 відсотки письменників в Америці – жінки. Це одна з багатьох, багатьох жіночих особливостей, які вони внесуть в ринок праці. Воно володіють вражаючими вміннями управління, ведення перегорів. Вони наділені багатою уявою. Ми тепер знаємо ділянки мозку, які відповідають за уяву і довгострокове планування. Їм властиво думати глобально. Через те, що жіночий мозок більш цілісний, жінки схильні аналізувати більшу кількість інформації, вираховувати більш складні ходи, бачити більше можливостей і виходів. Вони більш ситуативні, цілісні мислителі, це я і називаю глобальними мислителями.

Чоловіки схильні – і це статистика – схильні відкидати те, що вважають неважливим, зосереджуються на тому, що роблять, і просуваються за шаблоном «крок за кроком». Обидва способи мислення хороші. І нам потрібні вони обидва, щоб розвиватися. Насправді, у світі існує більше чоловіків-геніїв. Коли… і в світі куди більше чоловіків-ідіотів… (Сміх). Коли чоловічий мозок працює добре, він працює надзвичайно добре. І я… я насправді думаю, що ми рухаємся до більш співробітницького суспільства, суспільства, в якому таланти і чоловіків і жінок стають зрозумілими, цінються і викоритовуються.

Але, насправді, вихід жінок на ринок праці має величезний вплив на секс, романтику і сімейне життя. Головним чином, жінки починають виражати свою сексуальність. Я завжди дивуюсь, коли до мене підходять люди і кажуть: «Чому чоловіки такі зрадливі?» І як кажу: «Чому ви думаєте, що чоловіки більш зрадливі, ніж жінки?» «Ну чоловіки – вони більш перелюбні» І я кажу: «А з ким, по-вашому, ці чоловіки сплять?» І це – проста математика! (Сміх)

У всякому разі. В західному світі жінки раніше починають займатися сексом, мають більше партнерів, висловлюють менше жалю по відношенню до партнерів, виходять заміж пізніше, мають менше дітей, полишають невдалі шлюби заради кращих. Ми спостерігаємо підвищення жіночої сексуальної експресії. І, справді, ще раз ми рухаємся до того типу сексуальної експресії, котрий був присутній на африканських пасовищах мільйони років тому, тому що цей тип сексуальної експресії ми спостерігаємо в суспільствах, де займаються полюванням і землеробством.

Ми також повертаємся до стародавньої форми рівноправності в шлюбі. Тепер говорять, що 21 століття буде століттям так званого «симетричного шлюбу», або «чистого шлюбу», або «дружнього шлюбу». Це шлюб між рівнимим, який розвивається за зразком, що схожий на стародавній людський дух.

Ми всі спостерігаєм зростання романтичного кохання. 91 відсоток американських жінок і 86 відсотків американських чоловіків не вийшли б заміж за людину, котра володіла б усіма якостями, котрі вони шукають, якби вони не були в неї закохані. Люди по всьому світу у дослідженнях 37 спільнот хочуть кохати людину, за котру виходять заміж. Справді, договірні шлюби відходять в минуле.

Я навіть думаю, що шлюби можуть стати навіть більш стабільними через другу популярну світову тенденцію. Перша з них – це жінки, котрі виходять на ринок праці, а друга – це старіння населення планети. Тепер стверджують, що в Америці середня тривалість життя повинна коливатися до 85 років. Тому, що у найвищій вікові категорії від 76 до 85, лише… до 40 процентів людей нічим серйозним не хворіють. Так що ми спостерігаємо справжнє розширення поняття середнього віку.

І я подивилася – для одної з моїх книг я подивилася на статистику розлучень у 58 спільнот. І виявилось, що чим старша людина, тим менша ймовірність розлучення. Отже, ступінь розлучень зараз в Америці стабільний, і навіть спостерігається спад. І може впасти ще більше. Я б навіть сказала, що Віагра, замінник естрогену, штучні суглоби бедер, і неймовірно цікаві жінки – а жінки ніколи не були такими цікавими як зараз. Ще ніколи в історії цієї планети жінки не були настільки освічені, цікаві і умілі. І я справді вважаю, що якщо в коли-небудь і був час в історії людської еволюції, коли ми маємо можливість будувати міцні шлюби, то цей час – зараз.

Тим не менше, в цьому є безліч труднощів. В цих трьох структурах мозку: пристрасть, романтичне кохання, прив’язаність – незавжди співпадають. Вони можуть співпадати, між іншим. Саме тому «просто» секс є незовсім простим. В момент оргазму відбувається сплеск рівня дофаміну. Дофамін асоціюється з романтичним коханням, і ви можете закохатися в людину, з якою просто займаєтесь сексом. В момент оргазму виробляються окситоцин і вазопресин, що асоціюється з прив'язаністю. Саме тому можна зазнати відчуття космічної, неземної єдності з людиною, з котрою ви займались коханням.

Але ці три структури мозку: пристрасть, романтичне кохання, прив’язаність, незавжди взаємопов’язані одне з з одним. Ви можете відчути глибоку прив’язанісь до постійного партнера, тоді коли ви відчуваєте палке романтичне кохання до когось іншого, і одночасно сексуальне бажання до людей, котрі непов’язані з цими двома іншими партнерами. Коротко кажучи, ми можемо кохати декілька людей одночасно. Фактично, ви можете лежати в ліжку і переключатися від глибокого відчуття привязаності до одної людини до глибоко почуття романтичного кохання до іншої. Це ніби у вашій голові проходить нарада і ви намагаєтесь вирішити, що робити. Отже, я не вважаю, що ми створені для щастя, ми – тварини, створені для розмноження. Я думаю, що наше щастя – це плід наших старань. І я думаю, що тим не менше, ми можемо будувати хороші стосунки одне з одним.

Отже, мені б хотілось завершити двома речима. Я хочу завершити із занепокоєнням. Я стурбована – і з чудесною історією. Переживання через антидепресанти. Більше ніж 100 мільйонів рецептів на антидепресанти кожного року виписуються в Америці. І ці препарати стають загальними. Вони просочуються по всьому світу. Я знаю жінку, котра приймала ці антидепресанти, серотинно-збагачуючі антидепресанти СІОЗС, селективний інгібітор зворотнього захоплення серотоніну, з 13 років. Зараз їй 23. Вона приймала їх з 13 років.

Я не маю нічого проти людей, котрі приймають їх недовго, коли переживають щось зовсім жахливе. Коли хочуть вчинити самогубство або вбити когось іншого. Я б навіть наполягала на цьому. Але все більше і більше людей у США приймають їх довгий час. І, справді, ці медикаменти підвищують рівень серотоніну. І з підвищенням рівня серотоніну ви зменшуєте циркуляцію дофаміну. Всі знають про це. Дофамін асоціюється з романтичним коханням. Медикаменти не лише зменшують циркуляцію дофаміну, а й вбивають сексуальний потяг. І коли ви вбиваєте сексуальний потяг, ви вбиваєте оргазм. І коли ви вбиваєте оргазм, ви вбиваєте потік речовин, котрі асоціюються з прив'язаністю. Всі ці речі пов'язані в мозку. І якщо ви вмішуєтесь в одну структуру мозку, ви вмішуєтесь і в іншу. Я лише хочу сказати, що світ без кохання – надзвичайно нудне місце.

Отже, зараз – (Оплески) – дякую вам. Я хочу завершити історією. А потім, маленький коментар. Я вивчала романтичне кохання, секс і прив’язаність протягом 30 років. Я одна з двох ідентичних близнюків; і мені було цікаво, чому ми схожі. Чому ви і я є схожі, чому жителі Іраку і Японії, австралійські аборигени і люди з ріки Амазонка всі схожі.

І приблизно рік тому, інтернет-сайт знайомств match.com звернувся до мене з проханням створити новий дизайн для їхнього сайту. Я сказала: «Я нічого не знаю про особистісні якості. Розумієте? Я не знаю. Ви думаєте, що звернулись до потрібної людини?» Вони сказали, «Так». Це примусило мене замислитись, чому ми закохуємся в одну людину, а не в іншу.

Це мій поточний проект; він буде моєю наступною книгою. Існує безліч причин, чому ми закохуємся в одну людину, а не в іншу. Розрахунок часу є важливим. Близькість є важливою. Загадка є важливою. Ви закохуєтесь в людину, в котрій є певна загадка, частково тому, що загадковість підвищує рівень дофаміну в мозку, і, напевно, спрямовує до межі кохання. Ви закохуєтесь в тих, хто відповідає вашій «карті кохання», несвідомим списком якостей, які ми вибудовуєм з дитинства і в процесі дорослішання. І я також вважаю, що ми стаємо – що ми тяжієм до людей, котрі, насправді, ніби доповнюють структуру нашого мозку. І це мій внесок в цей проект.

Але я хочу для прикладу розповісти вам історію. Я тут розповідала про біологію кохання. Мені б хотілоь показати трохи культуру любові, її магію. Цю історію розповіла мені людина, котра чула її від одного з… словом, схожа на правду. Вона відбулася з аспірантом – я і двоє моїх колег працюємо в Рутгерськом Університеті - Артур Ейрон працює в Університеті Стоуні-Брук. Це місце, де ми проводимо наші томографії.

І цей аспірант був до нестями закоханий в іншу аспірантку, котра його не кохала. І вони приїхали разом на конференцію в Пекін. З наших досліджень він дізнався, що якщо відчути сильне переживаня з кимось, можна підвищити рівень дофаміну в мозку. І, можливо, спонукати мозок закохатись. (Сміх) Так що він вирішив перевірити теорію на практиці, і запросив дівчину покататись з ним на рикші.

І я, звичайно, ніколи не їздила, але, напевно, вони кружляють поміж автобусами і вантажівками, і це божевільно, шумно і хвилююче. І він подумав, що це підвищить рівень дофаміну, і вона закохається в нього. І ось вони їдуть і вона пищить, і притуляється до нього, і сміється, і прекрасно проводить час. Годиною пізніше, вони злізають з рикші, і вона, піднімаючи руки вгору, каже: «Хіба ж це не було чудово?» І, «Водій рикші був такий симпатичний» (Сміх) (Аплодисменти)

Існує магія в коханні! Але я хочу закінчити наступним: за мільйони років в нас розвинулись три головних рушії: сексуальний потяг, романтичне кохання і прив’язаність до постійного партнера. Ці ланцюжки глибоко приєднані в людському мозку. І вони продовжуватимуть існувати допоки людський рід існує, як сказав Шекспір, на «мирській суєті». Дякую вам. (Оплески)