Привіт, всім. Мене звати Хазан. Я митець. І зазвичай коли я кажу людям, що я митець вони лише дивляться на мене та запитують: "Ви, малюєте?" або ж "В якій саме сфері ви працюєте?" Ну, загалом моя робота це скоріш за все методологія роботи аніж окрема дисципліна чи особлива техніка. В чому я дійсно є зацікавлений, так це в творчому вирішенні проблеми. І в мене були невеликі проблеми кілька років тому. Отож, дозвольте мені показати наступне.
Отже, все почалося ось тут. Це аеропорт Детройта 19 червня 2002 року. Я повертався в Сполучені Штати з виставки з-за кордону. І по дорозі назад мене схопили ФБР, зустрів агент ФБР, і провели в маленьку кімнату, де мені задавали різноманітні запитання - "Де ви були? Що ви робили? З ким ви спілкувалися? Чому ви там перебували? Хто оплачує ваші поїздки? всі ці дрібні деталі. А потім просто раптово мене запитали "Де ви були 12 вересня?" І коли у більшості з нас запитати, "Де ви були 12 вересня?" або ж якоїсь іншої дати, зазвичай ми відповідаємо, "Взагалі то я не пам'ятаю, проте можу для вас й уточнити".
Отже, я витягнув свій маленький КПК і сказав, "Гаразд, давайте подивимося що в мене було призначено на 12 вересня" 12 вересня з 10:00 до 10:30 я платив за оренду складу. З 10:30 до 12:00 я мав зустріч з Джудіт, однією з моїх студенток випускниць. З 12:00 до 3:00 я проводив урок для початківців, з 3:00 до 6:00 я вів урок у старшій групі. Де ви були 11-го?" "Де ви були 10-го?" Де ви були 29-го?" 30-го?" Де ви були 5-го жовтня?" Ми прочитала майже шість місяців мого календаря. Я думаю, він не очікував, що я маю такі детальні записи того, що я робив. Але добре, що я їх мав, тому що мені не пасує оранжевий.
Отож він запитав мене - (Оплески) А склад, за оренду якого ви платили, що ви там зберігаєте?" Це було в Темпі, Флорида, я сказав, "Зимовий одяг, який мені не потрібний в Флориді. Меблі, які я не можу розмістити в своїй малесенькі квартирі. Якийсь там мотлох з розпродажів, оскільки я барахольник". І він спантеличено подивився на мене і сказав, "Немає вибухових речовин?" (Сміх) Я відповів, "Ні, ні. Я цілком впевнений, що там не має вибухівки. Якщо б вона там була , я б це пам'ятав" І він все ще був трішки спантеличений, проте, я думаю, що кожен хто поспілкується зі мною більше ніж кілька хвилин розуміє, що я не терорист. І так ми сиділи, і врешті-решт через годину, півтора години такого ходіння туди й назад, він каже, "Гаразд, я маю достатньо інформації. Я збираюся передати її в офіс, в Темпі. Саме вони є ініціаторами цього. Вони закінчать з вами справу, ми про це потурбуємося". Я відповів, "Гаразд".
Я повернувся додому, задзвонив телефон, і чоловік представився. По суті, саме в офісах ФБР в Темпі я провів шість місяців свого життя - не постійно, а переїжджаючи туди і назад. До речі, люди, а чи знаєте ви, що в Сполучених Штатах, не можна фотографувати федеральні будівлі, але за вас це може робити Google. Тому, дякую хлопцям з Google. (Оплески) Я провів багато часу в цій будівлі. Питання на зразок: "Чи ви коли-небудь були свідком чи брали участь в якихось діях які можуть нанести шкоду Сполученим Штатам чи іншій державі?" Також слід враховувати в якому ви є стані під час цього. По суті, ви знаходитеся віч-на-віч з людиною яка вирішує помилувати або ж стратити. Або ж такі питання - під час тестування на поліграфі, чим це і закінчилося після дев'яти поспіль -
одне із запитань на поліграфі було... ну перше звучало так, "Ваше ім'я Хасан?" "Так". "Ми в Флориді?" " Так." "Сьогодні вівторок?" "Так." Ви повинні відповідати так або ні. Потім, звичайно, наступне питання: Ви належите до якоїсь з груп, яка бажає нанести шкоди Сполученим Штатам?" Я працюю в університеті. (Сміх) Я запитав, "Можливо ви хочете запитати це в моїх колег." Але вони сказали, "Гаразд, давайте забудемо все, що ми обговорювали перед цим, ви належите до якоїсь з груп, яка бажає нанести шкоди Сполученим Штатам?" Я відповів, "Ні."
І в кінці дев'яти місяців такого та дев'яти послідовних тестувань на поліграфі, вони сказали, "Ей, все добре". Я відповів, "Я знаю. Саме це я вам намагався пояснити весь цей час. Я знаю, що все добре." Вони подивилися на мене з таким здивуванням. І я відповів, "Хлопці, я багато подорожую." І до того ж з ФБР. І я додав, "Все що нам потрібно, це те, щоб Аляска не прийняла останній меморандум, і ми знову починаємо все заново." І це було щирим занепокоєнням. І він сказав, "Знаєте, якщо ви потрапите в біду, зателефонуйте нам - ми про все подбаємо."
Отож з того часу, перед тим як кудись їхати, я телефоную ФБР. Я їм кажу, "Привіт, хлопці, ось куди я лечу. Це - мій рейс. Рейс номер сім прибуває до Сіетла з північно-західного напрямку 12-го березня" або щось інше. Кілька тижнів по тому, я телефоную ще раз, щоб повідомити. Це не було обов'язково, проте це був мій вибір. Хотів лишень сказати, "Привіт, хлопці. Не хочу, щоб це було неочікувано для вас. (Сміх) "Не хочу, щоб ви думали, що я втікаю. Просто даю вам знати. Будьте пильними." Я робив це знову і знову. Потім телефонні дзвінки змінилися на електронні листи, які ставали все довшими та довшими ... з малюнками, з порадами для подорожуючих. І згодом я створив веб-сайт. І збудував ось це тут. Давайте я повернуся до цього.
Взагалі то, я розробив це ще в 2003. Це мої маршрути в будь який запропонований час. Я створив програму для мого мобільного. По суті, я вирішив - гаразд хлопці, хочете слідкувати за мною, прошу. Але я буду це робити сам. Все гаразд. Вам не потрібно витрачати свою енергію та ресурси. З цим я вам допоможу. Отже, далі, я почав думати, а що ще вони можуть знати про мене? Ну, вони швидше за все мають список всіх моїх польотів, тому я вирішив викласти всі мої польоти з самого дитинства в онлайн. Отже, ви бачите, Дельта 1252 що летить з Канзас Сіті до Атланти. Ось тут, видно страви, які мені подавали на борту. Це був рейс Дельта 719 що летів з аеропорту Дж.Ф Кеннеді до Сан Франциско. Бачите це? Мене не пропустять на літак з цим, проте саме це вони запропонують мені на борту. (Сміх) Це аеропорти в яких я проводжу свій час, тому що мені вони подобаються. 19-е травня, вівторок, аеропорт Кеннеді. Це в Варшаві. Сингапур. Ви бачите, що вони майже пусті.
Ці фото зроблені дійсно анонімно, в місцях де може бути кожен. Але якщо вам вдасться зробити це перехресне посилання з іншими даними, то ви, по суті, виконуєте роль агента ФБР і складаєте все це разом. Коли ви є в ситуації коли вам потрібно підтверджувати кожну хвилину вашого існування вас змушують діяти в досить незвичний спосіб. коли це все відбувалося, останнє що було в мене на думці це "художній проект". І я точно не думав, що це може бути моїм новим проектом. Але пройшовши все і усвідомивши, ну і що взагалі то трапилося? Після того, як я склав все це по кусочках, спосіб яким я намагався пояснити все те, що трапилося зі мною врешті решт все це вилилося в створення цього проекту.
Ось магазини в яких я роблю покупки - деякі з них- тому що їм потрібно знати. Це я купляю паштет з качки в Ranch 99 в Дейлі Сіті в неділю, 15-го листопада. В супермаркеті Coreana купляю кімчі, тому що я люблю кімчі. А ще там я купив крабів, і потрохів в Safeway в Еморівілі. Також дещо для прання. Пральний порошок в Західному Оукленді- в Східному Оукленді, перепрошую. І ще мариновану медузу в супермаркеті Hong Kong на 18 Шосе в Східному Брансвіку. Якщо ви звернетеся до моїх виписок з банку, вони також щось вам покажуть, ви дізнаєтеся, що 9-го травня в Safeway в Вальєхо я купив бензин на $14,79.
Я не лише виставляю інформацію повсюди, але тепер є і третя сторона, незалежна третя сторона, мій банк, який підтверджує, що так дійсно, я був там в цей час. Так що є відмітки, і ці відмітки посилаються одне на одного. Таким чином ми отримуємо підтвердження. Інколи це дуже маленькі покупки. Такі як плата в 34 цента за закордонний перевід. Ці платежі безпосередньо знімаються з моїх банківських рахунків, і одразу ж висвітлюються.
Інколи інформації є дуже багато. Це точне місце розташування моєї квартири в Сан Франциско. Інколи ви отримуєте це. А інколи лише це - пустий коридор в Солт Лейк Сіті. 22-го січня. Я можу вам точно сказати з ким та де я був, адже саме так я себе поводив з ФБР. Я повинен був повідомити їх про кожну деталь. Я проводжу багато часу в дорозі. Це стоянка в Елко, Невада на 80-му Шосе 19 серпня о 8:01. Також я проводжу багато часу на заправках, на пустих вокзалах. Так шо існує безліч баз даних. А також тисячі і тисячі зображень. На даний момент на моєму сайті є 46,000 зображень, і ФБР бачило їх всіх - принаймі я сподіваюся,що вони їх всіх бачили. Інколи у тебе майже немає інформації, лишень таке пусте ліжко. А буває, що ви отримуєте лише текстову, а не наочну інформацію. Ось, щось на зразок такого. Доречі,тут знаходиться мій улюблений магазин сендвічів в Каліфорнії - Вєтнамський сендвіч.
Є різні види їжі,якою я харчуюсь за межами пустих вокзалів та заправних станцій. Це є деякі страви,які я готую вдома. Отже, яким чином можна визначити домашню їжу? Ті самі страви використовуються в різних випадках. Знову вам доведеться провести детективну роботу. Також можна переглянути специфічні бази даних. Ось це все тако,яке було спожите в Мехіко поблизу вокзалу з пятого по шосте липня Цей я з'їв о 11:39. Цей - о 1:56. А в 4:59 - ось цей. Я позначаю кожну хвилину свого життя. Кожні пару хвилин я фотографую.
Тепер я роблю це все за допомогою свого iPhone, і все потрапляє прямо на мій сервер, і мій сервер опрацьовує це і класифікує і складає все разом. Їм потрібно знати куди я ходжу в туалет, тому, що вони хочуть знати про це. 4-го грудня я був тут. В неділю 14-го липня 2009 - близько другої години в обід в Скоухегані, Майн - це в моїй квартирі. Те, що ви тут бачите це лише кусочки та частинки інформації.
На моєму сайті ви знайдете море таких речей. Можливо, це не найзручніший інтерфейс. Насправді він досить незручний. І одна з причин цієї незручності полягає в тому, що там знаходиться абсолютно все, проте вам потрібно попрацювати над цим. Те,що я викладаю сюди інформацію, означає те, що я розповідаю вам про все. При цій великій кількості інформації, що я викладаю, я живу надзвичайно прихованим та приватним життям. І насправді ви знаєте про мене дуже мало. Тому я прийшов до висновку що для охорони свого приватного життя, особливо, в епоху коли все катологізується архівується і записується, немає необхідності стирати інформацію.
Що ж робити коли все виставлене на показ? Вам слід контролювати. І якщо я прямо даю вам цю інформацію, суть цього полягає в зовсім іншому, аніж ви би збирали її по кусочках самі. Другий цікавий момент тут полягає в тому,що агенства розвідки - і неважливо, які саме - працюють в сфері - де товар це інформація, або ж обмежений доступ до інформації. І їх інформація цінується тому, що ніхто більше не має доступу до неї. І коли я без посередника передаю інформацію безпосередньо вам інформаці ФБР втрачає свою цінність, таким чином обезцінюється їхня робота. Як я розумію, на індивідуальному рівні це має повністю символічне значення. Проте, якщо 300 мільйонів людей в США почнуть це робити, нам довелося б перебудовувати усю систему розвідки з самх низів. З тієї причини, що вона просто б не працювала, якщо б всі всім ділилися. І ми йдемо до цього.
Коли я лише почав цей проект, люди дивилися на мене та говорили "Чому ти хочеш розповісти всім де ти є і чим займаєшся?" Для чого ти публікуєш ці фото?" Це було до того,як люди почали твітити, і 750 мільйонів людей почали публікувати статусні повідомлення і підморгувати один одному. В деякій мірі, я радий, що я повністю відстав. Я все ще займаюся цим проектом, проте він вже застарілий, тому, що ви всі це робите. Це те чим ми займаємося кожен день, визнаєм ми це чи ні. Так ми створюємо свої власні архіви і так далі.
Знаєте декі мої друзі завжди говорили, "Гей,ти,просто параноїк. Чому ти це робиш? Насправді ж ніхто за цим не слідкує. Ніхто не збирається тебе турбувати. І серед такого я ретельно переглядаю відвідувачів мого сервера. Це ж спостереження. Я слідкую за тими, хто спостерігає за мною. І ось, що я замітив. Це деякі з відвідувачів. Деякі дані з яких ви можете дещо побачити. Я трішки відредагував список, щоб було краще видно. Отже ви бачите, що сюди любить заглядати - Міністерство Внутрішньої Безпеки. Агенство Національної Безпеки також заглядає. Взагалі то я переїхав до них поближче. Тепер я живу та тій самі вулиці. Центральне Розвідувальне Управління. Виконавче Управління Президента. Не знаю чому, проте вони заходять сюди. Гадаю, вони ніби люблять дивитися на мистецтво. І я радий, що в нас є покровителі мистецтва у цих сферах.
Бруно Гісані. Хазан, просто цікаво. Ти сказав, "Тепер все автоматично відправляється з мого iPhone", але насправді ти сам фотографуєш та вносиш інформацію. Скільки годин на день це займає?
ХЕ: Майже жодної. Це нічим не відрізняється від відправлення повідомлення. Не відрізняється від перевірки пошти. Це одна з тих справ, які стали доступними до того, як нам довелося це робити. Це стало нашими буднями. Я маю на увазі, коли ми оновлюємо статусне повідомлення, ми ж не думаємо про те, скільки часу це займе. Так, що це просто справа натискання кількох клавіш на моєму телефоні, відправки і на цьому все. І на іншому кінці все автоматизовано.
БГ: Коли ти потрапляєш в місце де немає покриття інтернету,ФБР сходить з розуму?
ХЕ: Ну, відображається останнє місце, де я був. Тобто сигнал тримається на тій останній точці. Якщо я лечу 12 годин, ви побачити останній аеропорт з якого я відлетів.
You can share this video by copying this HTML to your clipboard and pasting into your blog or web page. This video will play with subtitles.
You either have JavaScript turned off or have an old version of the Adobe Flash Player. To view this rating widget you
need to get the latest Flash player.
If your browser allows only "trusted sites" to execute Javascript, you should add the "googleapis.com" domain to your whitelist to allow our Flash detection to work properly.
Got an idea, question, or debate inspired by this talk? Start a TED Conversation.
Після того, як він випадково потрапив до контрольного списку, Хазану Ілахі місцеві агенти ФБР порадили повідомляти їх про свої подорожі. Він зробив так і навіть більше ... набагато більше.
When Hasan Elahi’s name was added (by mistake) to the US government’s watch list, he fought the assault on his privacy by turning his life inside-out for all the world to see. Full bio »
Translated into Ukrainian by Nadija Skorodynska
Reviewed by Anna Lesiv
Comments? Please email the translators above.
21:05 Posted: Apr 2011
Views 387,691 | Comments 59
17:10 Posted: Jul 2007
Views 752,523 | Comments 137
15:44 Posted: Dec 2009
Views 267,309 | Comments 82
Just follow the guidelines outlined under our Creative Commons license.
This comment will be attributed to . Not ? Sign Out.