Ганс Рослінг: хороші новини десятиріччя?

Ми зібралися сьогодні, через те, що ООН визначила цілі для розвитку країн. Вони називаються Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ). І причиною, чому мені подобаються дані цілі, є те, що їх всього вісім. Визначивши різні вісім цілей, ООН тим самим сказала, що потрібно ще стільки змінити в країні, щоб досягнути хорошої якості життя для людей. Гляньте сюди: ліквідація бідності, освіта, гендер, здоров'я матері та дитини, контроль інфекцій, захист довкілля та налагодження глобальних зв'язків між країнами у всіх аспектах від допомоги до торгівлі.

Існує ще одна причина, чому мені подобаються ці цілі розвитку, і це тому, що кожну з них можна вимірити. Візьмемо дитячу смертність. Ми ставимо за мету скоротити дитячу смертність на дві третини з 1990 до 2015 року. Це 4% скорочення на рік. І це можна виміряти. У цьому і полягає різниця між політичними балачками та реальними діями для важливих речей, кращого життя для людей. І мене тішить, що ми вже зафіксували, що є багато країн в Азії, на Середньому Сході, у Латинській Америці та Східній Європі, в яких цей показник зменшується. І навіть могутня Бразилія демонструє зменшення на 5% щорічно, а Туреччина – на 7% на рік. Тож це добрі новини. Але я чую, як люди стверджують: «В Африці нема прогресу. Навіть немає статистики, щоб дізнатися що там робиться». Я доведу, що вони неправі щодо обох пунктів.

Запрошую вас до чудового світу статистики. Я переношу вас на веб-сторінку ChildMortality.org, де можна переглянути рівень смертності серед дітей, молодших 5 років у всіх країнах. Це підготували спеціалісти ООН. Я візьму Кенію за приклад. Тут відображаються дані. Тільки без паніки. Я допоможу вам з цим розібратися. Виглядає нудотно, як у коледжі, коли ви не любили статистику. Але спершу, коли ви бачите такі цятки, то маєте запитати себе: звідки беруться дані? Яке джерело інформації? Чи є в Кенії лікарі та інші спеціалісти, які оформлюють свідоцтво про смерть в момент смерті дитини, і відправляють ці документи в управління статистики? Ні. Країни з низьким доходом, такі як Кенія, все ще не мають такого рівня організації. Вона існує, але вона не повна, бо багато смертей відбуваються вдома, з сім'єю, і вони не реєструються. Але ми й не покладаємось на цю неповну систему. Ми проводимо інтерв'ю, здійснюємо опитування. І це високопрофесійні жінки-інтерв’юери, які протягом години розмовляють з жінкою і розпитують про її історію родів. Скільки дітей вона має? Чи вони живі? Якщо вони померли, в якому віці та в якому році? І потім робиться репрезентативна вибірка тисяч жінок у країні і дані збираються у так званий звіт про демографічне дослідження здоров'я. Але ці дослідження дорого коштують, тому їх роблять з інтервалом у 3-5 років. Проте вони високоякісні. Тож ми маємо таке обмеження. І всі ці кольорові лінії є результатами, кожен колір позначає одне дослідження. Але це надто складно на даний момент, тому я спрощу цю схему для вас. Я покажу один середній результат для кожного дослідження.

Це 1977, 1988 1992, 1997 і 2002 роки. І коли експерти з ООН завантажили результати цих досліджень у свої бази даних, то використали складні математичні формули, щоб вирахувати лінію тренду, і ось як вона виглядає. Бачите тут. Це найкраща відповідність, яку на даний момент можна отримати. Але зауважте. Вони продовжили лінію поза останню точку далі в нікуди. І вони оцінили, що в 2008 році в Кенії дитяча смертність становила б 128 (на 1000 осіб). І я був засмучений, бо ми спостерігали цей зворотній рух в Кенії зі збільшеною дитячою смертністю в 90-х роках. Це була трагедія. Але в червні я отримав електронного листа від Демографічних досліджень здоров'я, який приніс хороші новини з Кенії. Я був такий радий. Це були оцінки результатів нового дослідження. Потім лише три місяці потрібно було ООН, щоб завантажити ці дані на свій сервер, і в п'ятницю ми отримали нову лінію тренду. Вона спустилася сюди. Правда гарно? Правда чудово? Власне в п'ятницю я сидів перед своїм комп'ютером і дивився як падає рівень смертності від 128 до 84 за ранок. І ми святкували.

Але тепер, маючи цю трендову лінію, як виміряти прогрес? Я прокоментую деякі деталі, тому що ООН робить це так. Вони починають в 1990 році та вимірюють до 2009. Вони кажуть: «0,9 відсотків, прогресу немає». Це не чесно. Як професор, гадаю я вправі запропонувати щось інше. Я б запропонував, принаймні зробити так. 10 років достатньо, щоб відслідкувати тенденцію. Візьмемо ці два дослідження та побачимо, що відбувається. Тут прогрес становить 2,4 відсотки. Якщо б я був Міністром охорони здоров'я Кенії, я б з'єднав ці дві точки. Тож я намагаюся вам сказати, що ми знаємо рівень дитячої смертності. Ми маємо славну тенденцію. Але потім виникають неоднозначні моменти, коли ми вимірюємо результати досягнення ЦРТ. Причина цього для Африки особливо важлива, тому що 90-ті роки були невдалими не тільки в Кенії, а й по всій Африці. Був апогей епідемії ВІЛу. Виникла несприйнятливість до старих ліків від малярії, поки ми не отримали нових. Пізніше ми отримали москітні сітки. Також були соціально-економічні проблеми, які зараз розв'язуються на набагато кращому рівні. Гляньте сюди на середнє значення. Це середнє для всієї Тропічної Африки. А в ООН говорять: «Ми маємо зниження на 1,8 відсотків».

Це звучить трохи теоретично, але не таке воно вже й теоретичне. Знаєте, ці економісти, вони люблять гроші, вони хочуть їх більше і більше, вони хочуть зростання. Тому вони обраховують відсоток щорічного зростання економіки. Ми, з охороні здоров'я, ненавидимо дитячу смертність, тому хочемо все менше і менше дитячих смертей. Тому ми обраховуємо відсоток щорічного зниження. Але це ті самі відсотки. Якщо ваша економіка зростає на 4%, дитяча смертність мала б впасти на 4%, якщо цей ріст ефективно використовується, а люди справді залучені та можуть використати ресурси, як вони самі хочуть. Тому, чи справедливо вимірювати цей показник за 19 років? Економіст ніколи б такого не зробив. Я лише поділив цей відрізок на два періоди. У 90-х роках лише 1,2%, лише 1,2%. Тоді як зараз – друга передача: це, ніби Африка рухалася спочатку на першій передачі, а тепер перемкнулася на другу. Але навіть це не відображає дійсно ситуацію в Африці, бо це середнє значення, це середня швидкість спаду в Африці.

А тепер глянемо на мої бульбашкові графіки. Тут як і раніше, на цій осі дитяча смертність на 1000. Тут маємо роки. І я вам покажу ширшу картину, ніж ЦРТ. Я починаю 50 років тому, коли в Африці більшість країн стали незалежними. Тут Конго з високим рівнем смертності, Гана, з нижчим, і Кенія, ще з нижчим. Що ж відбулося за ці роки від того періоду? Починаємо. Бачите, з незалежністю покращилася грамотність і почалася вакцинація, було подолано віспу, поширилася гігієна і справи пішли на краще. Але потім у 80-х, дивіться-но сюди. У Конго почалася громадянська війна, і вони залишилася на цьому значенні. Гана швидко рухалася вперед. Це був крок назад для Кенії, Гана її обігнала, але потім Кенія та Гана зійшлися і рухаються разом – досі застій у Конго. Ось тут ми знаходимося зараз. Бачите, немає сенсу шукати середнє цього нульового руху з цим швидким покращенням. Настав час перестати думати про Тропічну Африку як про одне місце. Ці країни такі різні, і вони заслуговують, щоб до них так само ставилися, ми ж не говоримо про Європу як про одне місце. Я можу сказати вам, що економіка Греції та Швеції дуже різні. Кожен це знає. І їх оцінюють, кожну країну, окремо відповідно до її прогресу.

Тож давайте я покажу ширшу картину. Моя країна, Швеція: 1800, ми були там нагорі. У нас мав бути дивний розлад особистості, щоб так скрупульозно підраховувати дітей незважаючи на такий високий рівень смертності. Це дуже дивно. Навіть дещо соромно. Але в нас в Швеції була така звичка, знаєте, підраховувати всі смерті дітей, навіть якщо ми проти цього нічого не робили. А потім, бачите, були голодні роки. То були погані роки і людям набридла Швеція. Мої предки переїхали до Сполучених Штатів. У результаті незабаром вони почали все краще і краще жити тут. І тут ми отримали кращу освіту, кращу систему охорони здоров'я, і рівень дитячої смертності впав. У нас ніколи не було війни; Швеція завжди була в стані миру. Але дивіться, темп спаду в Швеції не був швидким. Швеція досягла низького рівня дитячої смертності, бо ми почали раніше. У нас були початкові школи вже починаючи з 1842 року. Потім ми отримали цей чудовий ефект, коли поширилася грамотність серед жінок одним поколінням пізніше. Ви маєте зрозуміти, що інвестиції, які ми вкладаємо в прогрес, є довгостроковими інвестиціями. Це не лише на п'ять років. Це довгострокові інвестиції. І Швеція ніколи не досягала рівня, який ставиться в ЦРТ, 3,1%, як я підрахував. Так що ми відстаємо, хех. Така ось Швеція. Але не говоріть про це забагато. Ми хочемо, щоб інші були кращі за нас. І справді інші були кращими.

Давайте поглянемо на Таїланд, дивіться яка історія успіху, Таїланд від 1960-х – як вони спустилися сюди і досягли майже того ж рівня дитячої смертності, що у Швеції. Я покажу вам інший приклад, Єгипет, найбільш прихований, славетний успіх в сфері охорони здоров'я. Єгипет був тут вгорі в 1960 році, вище, ніж Конго. Дельта Нілу було прокляттям для дітей з діареєю, малярією та іншими проблемами. Потім побудували Асуанські греблі. Електрика прийшла в домівки людей. Підвищився рівень освіти. Вони отримали первинну охорону здоров'я. І вони опустилися вниз, знаєте. Вода стала чистіша, було подолано малярію. Чи не чудова історія успіху? Показники дитячої смертності, визначені в Цілях розвитку тисячоліття, цілком досяжні. І хороші новини в тому, що Гана зараз просувається у тому ж темпі, що і Єгипет в найкращі часи. Кенія зараз набирає швидкості. А тут в нас проблема. Ми маємо дуже велику проблему в країнах, які не просуваються.

А тепер давайте я покажу вам ширшу картину, ширшу картину дитячої смертності. Я покажу вам співвідношення між дитячою смертністю на цій осі ось тут – ця вісь показує дитячу смертність – а тут бачимо розмір сім'ї. Співвідношення між дитячою смертністю та розміром сім'ї. Одне, двоє, троє, четверо дітей на жінку. Шестеро, семеро, восьмеро дітей на жінку. Це знову 1960 рік, 50 років тому. Кожна бульбашка позначає країну. Колір, як бачите, позначає континент. Темно-синій тут – це Тропічна Африка. Розмір бульбашки позначає кількість населення. А це так звані «країни, що розвиваються». У них була висока чи дуже висока дитяча смертність, а розмір сім'ї від шести до восьми осіб. А ці ось тут це так звані «Західні країни». У них був низький рівень дитячої смертності та малі сім'ї. Що ж сталося? Я хочу, щоб ви на власні очі побачили зв'язок між зниженням рівня дитячої смертності та зменшенням розміру сімей. Я просто хочу, щоб не залишилося місця для сумнівів. Ви маєте побачити це на власні очі. Ось що відбулося. Я запускаю світ. Ми починаємо рухатися вниз із викоріненням віспи, якіснішою освітою, охороною здоров'я. Ось що падає вниз – Китай опиняється в «Західній» скриньці. Тепер і Бразилія в «Західній» скриньці. Індія на підході. Перші африканські країни входять у «Західну» скриньку. І в нас з'являється багато сусідів. Вітаємо у гідному житті. Ну ж бо. Ми хочемо, щоб всі були тут внизу. Це наше бачення, правда ж? А тепер гляньте, перші африканські країни входять. Тут ми знаходимося зараз.

Немає таких понять, як «Західний світ» або «країни, що розвиваються». Це звіт з ООН, який надійшов у п'ятницю. Він добрий – «Рівень і тенденції в дитячій смертності» – крім цієї сторінки. Ця сторінка дуже погана. Це розподілення країн за категоріями. Вона називає «країни, що розвиваються» – я можу прочитати зі списку – країни, що розвиваються: Республіка Корея – Південна Корея. Га? У них є Самсунг, як вони можуть бути країною, що розвивається? Вони включили сюди Сінгапур. У них в Сінгапурі найнижчий рівень дитячої смертності в світі. Вони обійшли Швецію п'ять років тому, і на них навішують ярлик країни, що розвивається. Вони також включили Катар. Це найбагатша країна в світі з Аль-Джазірою. Якого милого вони можуть бути країною, що розвивається? Це лайно. (Оплески) Все решта тут добре. Все решта – добре.

Ми повинні мати сучасну концепцію, яка співвідноситься з даними. І ми повинні усвідомити, що всі ми йдемо сюди, вниз. Що зараз є важливим, то це взаємозв'язки. Дивіться. Навіть, якщо ми подивимося на Африку. Це африканські країни. Можна чітко побачити зв'язок між падінням дитячої смертності та зменшенням розміру сімей, навіть в рамках Африки. Дуже ясно, що тут відбувається. І дуже важливий звіт вийшов у п'ятницю з Інституту показників і оцінки здоров'я в Сіетлі, який показує, що майже 50% падіння дитячої смертності можна віднести до жіночої освіти. Коли ми відсилаємо дівчаток до школи, ми отримуємо ефект 15 чи 20 років по тому, що є природною тенденцією, і дуже сильною. Тому ми повинні бачити довготермінову перспективу, але маємо вимірювати вплив за 10-річні періоди. Цілком можливо зменшити рівень дитячої смертності в усіх цих країнах і опустити їх у нижній куток, де ми всі хотіли б жити разом.

І, звичайно, зниження дитячої смертності є питанням надзвичайної важливості в людському аспекті. Це достойне життя для дітей, ось про що ми говоримо. Але це також стратегічний вклад в майбутнє всього людства, тому що це питання довкілля. Ми не зможемо керувати довкіллям і уникнути жахливої кліматичної кризи, якщо не стабілізуємо населення Землі. Давайте усвідомимо це. І шлях, щоб досягнути цього, – це зменшити дитячу смертність, дати доступ до планування сім'ї і, крім цього, просувати жіночу освіту. Це цілком можливо. Зробімо це.

Дуже дякую.

(Оплески)