Ів Енслер: Розкрий свою "жіночу сутність"

Намасте.Доброго ранку. Я дуже щаслива бути тут в Індії. Я дуже довго думала, про те, чого я навчилася за ці останні особливі 11 років з V-Day (всесвітній рух проти насильства над жінками)і з книгою "The Vagina Monologues," подорожуючи світом головним чином, зустрічаючись з жінками та дівчатами по цілому світу, щоб зупинити насильство над жінками.

Про що я хочу поговорити сьогодні, так це про особливу клітину чи про групу клітин, які є в кожному з нас. І я хочу назвати її "жіноча сутність". І ці клітини є в чоловіках, так само як і в жінках. І я хочу, щоб ви уявили, що ця особлива група клітин займає центральну позицію в еволюції нашого виду і в продовженні роду людського.

І я хочу, щоб ви уявили, що в певний період історії група впливових людей, роблячи інвестиції у володіння та контроль над світом, зрозуміла, що придушення цієї особливої клітини, утиск цих клітин, переосмислення цих клітин, підрив цих клітин, примус нас повірити у слабість цих клітин і знищення, викорінення,руйнування, скорочення цих клітин по суті розпочали процес знищення "жіночої сутності", чим був, до речі, патріархат.

Я хочу, щоб ви уявили, що дівчина – це крупинка у величезному макросвіті спільної свідомості. І вона є важливою для рівноваги, для мудрості і для майбутнього кожного з нас. А тепер я хочу, щоб ви уявили, що ця “жіноча сутність"- це співчуття, співпереживання, пристрасть, уразливість, відвертість і активність, обєднання і відносини і те, що вона-інтуїтивна.

А тепер давайте подумаємо, як співчуття впливає на мудрість і що уразливість - наша найголовніша сила, і що емоції мають внутрішню природжену логіку, яка приводить до радикальної, підходящої, рятуючої дії. А тепер давайте згадаємо, що нас вчили абсолютно протилежного, що співчуття затьмарює мислення, що воно лише заважає, що уразливість - це слабкість, що емоціям не слід довіряти, і не варто брати все близько до серця, що мені подобається найбільше.

Я думаю, що увесь світ по суті вихований не бути жіночним. Як ми виховуємо хлопчиків? Що означає бути хлопцем? Бути хлопцем власне означає не бути жіночним. Бути чоловіком означає не бути жіночним. Бути жінкою означає не бути жіночним. Бути сильним означає не бути жіночним. Бути лідером означає не бути жіночним. Як не дивно, я думаю, що бути жіночним - це так важливо, що ми змушені вчити кожного не бути такими. (Сміх)

І я б також хотіла сказати, що іронія звичайно, полягає в тому,що заперечування жіночності у собі, придушення жіночності, придушення емоцій, відмова від почуттів привели нас, таким чином, до нашого теперішнього стану. Ми тепер змушені жити у світі, де найбільш крайні форми жорстокості, найжахливіша убогість, геноцид, масові згвалтування, знищення Землі цілком вийшли з-під контролю. І так як ми подавили нашу “жіночу сутність" і стримуємо наше жіноче “я” ми не відчуваємо, що відбувається

Тому ми не відчуваємо внутрішнього поклику, щоб адекватно відповісти на те, що відбувається. Я хочу трошки поговорити про Демократичну Республіку Конго Для мене це був переломний момент у житті. Я провела там багато часу протягом останніх трьох років. Можу сказати, що до цього моменту, я бачила багато в житті, багато жорстокості.

По суті, протягом останніх 12 років я жила в епіцентрах зґвалтування по цілому світі. Але Демократична Республіка Конго дійсно стала переломом у моїй душі. Я приїхала і провела деякий час у місці під назвою Букаву, в лікарні під назвою "Panzi Hospital", з лікарем, який був найбільш близьким до святого, із всіх людей, яких я коли-небудь зустрічала. Його ім’я доктор Деніс Муквеге. Для тих хто не знає, в Конго впродовж останніх 12 років йде війна, війна, яка забрала життя приблизно шести мільйонів людей. За оцінками, приблизно від 300,000 до 500,000 жінок було зґвалтовано там.

Перші свої тижні я провела в "Panzi Hospital", я зустрічалася з жінками, які кожного дня сиділи і стояли в чергах, щоб розказати мені свої історії. Їхні історії були настільки жахливими і настільки шокуючими – зовсім в іншому вимірі людського існування, якщо бути чесною з вами, то я була приголомшена. І я розкажу вам, те, що трапилося, через це потрясіння, слухаючи історії восьмирічних дівчаток, які буквально були випотрошені вогнепальною зброєю та штиками, так, що в них буквально були отвори, через які виходили кал і моча.

Слухаючи історії вісімдесятилітніх жінок, які були прикуту ланцюгами і поставлені в коло, і як час від часу групи чоловіків приходили і ґвалтували їх, і все це в ім’я економічної експлуатації, щоб красти корисні копалини, щоб Захід мав їх і прибуток з них. Моя свідомість була така розстроєна.

Але що сталося зі мною, так це те, що це потрясіння, насправді додало мені сил, як ніщо інше в моєму житті. Це потрясіння, це відкриття моєї «жіночої сутності”, той потужний порив мого серця дозволили мені стати більш мужньою та хороброю і навіть більш розумнішою ніж я була в минулому.

Я хочу сказати, що будь-яка влада знає, що будівництву імперії фактично, почуття заважають будівництву імперії. Почуття стають на заваді масовому захопленню Землі, мосовому добуванню корисних копалин і знищенню речей. Я пам’ятаю, наприклад, коли мій батько, який був дуже, дуже жорстоким, бив мене. І коли він мене бив, то любив говорити, “Не плач.Не смій плакати.” Тому що мій плач якимось чином показував йому його брутальність. І навіть у той момент, він не хотів, щоб щось нагадувало йому про те, що він робив.

Я знаю, що ми систематично знищували «жіночу сутність” І я хочу сказати, що ми знищували її як в чоловіках так і у жінках. І я думаю, що в деяких випадках ми були набагато суворішими до чоловіків, знищуючи їхню жіночу сутність. (Оплески) Я бачу,як виховувалися хлопчики і я бачу це по всій планеті: бути жорстокими, бути безсердечними, уникати ніжності, не плакати. Одного разу в Косово я зрозуміла, побачивши чоловіка, у якого стався нервовий зрив, що пулі-це затвердлі сльози, що коли ми не дозволяємо чоловікам мати їхню "жіночу сутність" і уразливість, і співчуття, і сердечність, вони стають безсердечними, небезпечними та жорстокими.

І я думаю, ми навчили чоловіків бути непохитними, коли вони вразливі робити вигляд, що вони знають, у той момент, коли вони не знають інакше чим пояснити сучасний стан світу? Робити вигляд, що вони в порядку, коли вони в повному безпорядку. І я розповім вам дуже смішну історію. По дорозі сюди, я прогулювалася туди-сюди у проході літака. І всі ці чоловіки,правду кажучи, їх було 10, сиділи і дивилися жіночі фільми. І всі вони були самотні і я подумала, «Ось вона невідома сторона чоловіків”. (Сміх)

Як я казала, я подорожувала багатьма, багатьма країнами і я бачила, що ми робимо для нашої "жіночої сутності" і якщо, ми це робимо з нашою "жіночою сутністю", тоді страшно подумати, що ми робимо з жінками у всьому світі. Вчора ми чули від Суніти І Кавіти про те, що ми робимо з дівчатами. Але я лише хочу сказати, що я зустрічала дівчат з ножовими пораненнями і опіками від сигарет, яких буквально використовують як попільниці. Я бачила дівчат, яких використовують як баки для сміття. Я бачила дівчат, яких били їхні матері, і брати, і батьки, і дядьки. Я бачила в Америці дівчат, які в закладах морили себе голодом до смерті, щоб виглядати як ідеалізована версія самої себе.

Я бачила, як жінкам роблять обрізання і ми контролюємо їх, як залишаємо їх неосвіченими і внушаємо їм, що бути дуже розумною-погано. Ми заставляємо жінок мовчати. Ми заставляємо їх почуватися винними за те, що вони розумні. Ми заставляємо їх "не висовуватися", слабнути, не бути надто напруженими. Ми продаємо їх, ми робимо аборти, коли дізнаємося, що буде дівчинка, ми робимо їх рабами, ми ґвалтуємо їх. Ми настільки привикли позбавляти жінок сенсу бути сенсом свого життя, що ми тепер фактично зробили їх предметними і перетворили їх в речі вжитку.

Торгівля жінками процвітає по цілому світі. І в багатьох місцях вони є дешевшими ніж кози і корови. Але я також хочу поговорити про той факт, що, якщо 1 з 8 людей на планеті дічина, віком від 10 дло 24 років, то вони надзвичайно важливі як в країнах, які розвиваються, так і в цілому світі, для майбутнього людства. Але можливості дівчат постійно обмежуються суспільством, яке стримує їх невиправданими рамками поведінки, включаючи обмеження доступу до медичної системи, до освіти, до здорової їжі, до ринку праці. Тягар усіх домашніх обов’язків зазвичай падає на плечі дівчат, молодших братів та сестер, що гарантує їм те, що вони ніколи не подолають ці бар’єри.

Положення жінок, їхній стан, це «жіноча сутність” в нас, на мою думку, і "жіноча сутність" в світі визначає виживе людина як вид чи ні. І ось що я хочу запропонувати після розмов з жінками, так як я щойно закінчила нову книгу під назвою “Я - емоційне створіння: таємниця життя жінок по цілому світу”. Я спілкувалася з жінками протягом 5 років, і одну річ я бачу дійсно всюди, це дієслово, насильно вжите по відношенню до жінок і це дієслово – «догоджати”. Жінок вчать догоджати. Я хочу змінити це дієслово. Я хочу, щоб всі ми змінили це дієслово. Я хочу, щоб цим дієсловом стало дієслово “навчати, давати освіту”, чи “активізувати” чи “привертати”, чи “протистояти” чи “кидати виклик” чи “створювати". Якщо ми навчимо дівчат змінювати це дієслово, то ми насправді активізуємо жіночність, яка присутня всередині нас і жіночність всередині них.

А тепер я хочу поділитися декількома історіями жінок, яких я зустрічала по цілому світі, які "використовували”свою “жіночність", які прийшли до своєї жіночності не дивлячись на зовнішні обставини. Я знаю 14-річну дівчинку в Нідерландах, наприклад, яка вимагає лодку для навколосвітньої подорожі одній.

Інша дівчинка-підліток, яка нещодавно “вийшла в світ” знала, що їй потрібно зробити татуїровку у вигляді 56 зірок на правій частині обличчя.

Ще одна дівчинка, Юлія Батерфлай Хіл рік жила на дереві, тому що хотіла захистити дикі дуби.

Ще одну дівчинку я зустріла 14 років тому в Афганістані, яку я вдочерила, тому що її мама була вбита. Її мама була революціонеркою. І коли цій дівчинці було 17 років, вона носила паранджу в Афганістані, ходила на стадіони і записувала ту жорстокість, що чинилася по відношенню до жінок, ховаючи відеокамеру під паранджею І це відео обійшло весь світ після 9/11, показуючи, що відбувалося в Афганістані.

Я хочу поговорити про Рейчел Корі, яка, будучи підлітком стала на шляху ізраїльського танку з закликом “Припиніть окупацію”. І вона знала, що ризикує життям і вона була розстріляна і роздавлена тим танком.

І я хочу поговорити про дівчинку, яку я нещодавно зустріла в Букаву, яка народила від чоловіка, який її згвалтував. Вона тримала своє немовля. І я запитала її чи вона любить своє немовля. І вона, подивившись в очі немовляти, сказала "Звичайно я люблю своє немовля. Як я можу його не любити?" "Це моя дитина і вона сповнена любові."

Здатність жінок проходити через ситуації і рухатися вперед, мене шокує. А ось дівчинка на ім’я Доркас і я щойно зустріла її в Кенії. Доркас 15 років і її навчили самозахисту. Декілька місяців тому її схопили на вулиці три старші чоловіки. Вони вкрали її і посадили в автомобіль. І завдяки самозахисту вона схопила їх за кадики, вона била їх в очі і їй вдалося звільнитися і вирватися з автомобіля.

В Кенії, в серпні, я відвідувала один з будинків допомоги жінкам, “V-Day”, будинок ми відкрили сім років назад з чудовою жінкою Агес Парейо. Коли Агнес була маленькою дівчинкою, їй зробили обрізання, яке скалічило її статеві органи. І вона прийняла таке рішення, яке приймають багато жінок на планеті, зробити так, щоб те, що було зроблено з нею, не трапилося з іншими дівчатами та жінками.

Тому, Агнес роками ходила по Рифтовій долині. Вона навчала дівчат, як виглядає здорова вагіна і як виглядає знівечена. І в той час вона врятувала багатьох дівчаток. І коли ми її зустріли, то запитали, що ми можемо для неї зробити, і вона сказала, “Ех, якби у мене був джип, я могла б пересуватися швидше.” Тому ми подарували їй джип. І вона врятувала ще 4,500 дівчат.

І тоді ми запитали її “Добре, чого ще ти потребуєш?" І вона сказала "Що ж, тепер мені потрібен дім." Так, сім років тому, Агнес побудувала перший будинок допомоги V-Day в Нарок, Кенія, на землі Масаї. Це місце, куди приходили дівчата, вони могли врятувати свої клітори, їм не буде зроблено обрізання, вони зможуть піти до школи. За роки існування цього дому, Агнес змінила ситуацію. Вона буквально стала заступником мера. Вона змінила правила. Вся спільнота впевнена в необхідності того, що вона робить.

Коли ми були там, вона проводила ритуал, вона мирила дівчат, які втікали з дому, з їхніми сім’ями. Там була молода дівчина Жаклін. Жаклін було 14 років і вона жила в сім’ї Масаї, а в Кенії - засуха. Тому помирають корови, а корови є найбільш цінним володінням. Жаклін підслухала, як батько розмовляв зі старим чоловіком про те, що він збирається продати старику Жаклін за корів. А вона знала, це означає, що їй зроблять обрізання. Вона знала, це означало, що вона не піде до школи. Вона знала, це означало у неї не буде майбутнього. Вона знала, їй доведеться вийти заміж за того старого чоловіка, а їй було всього 14.

Одного дня, вона почула про будинок допомоги. Жаклін покинула батьківський дім, і вона йшла два дні, цілих два дні землею Масаї. Вона ночувала з гієнами. Вона ховалася ночами. З одного боку, вона уявляла, як батько вбиває її, з іншого, як Мама Агнес вітає її, з надією, що Агнес зустріне її, коли Жаклін добереться до будинку допомоги. І коли вона добралася до будинку допомоги, її зустріли. Агнс прийняла її і Агнес полюбила її, і Агнес підтримувала її цілий рік. Вона пішла до школи і віднайшла свій голос, і свою особистість, і своє серце.

А потім прийшов час, коли вона мусила повернутися додому, щоб поговорити з батьком про примирення, через рік. І у мене була можливість бути присутньою в хатині, коли Жаклін мирилася зі своїм батьком. Коли ми увійшли в хатину, а її батько і чотири його дружини сиділи там і її сестри, які щойно вернулися, адже всі вони втекли, коли Жаклін втекла, і була її матір, яку бив батько, за те, що вона заступалася за Жаклін та її сестер. Коли батько побачив Жаклін і побачив ким вона стала, цілком самостійною дівчиною, він обняв її і заплакав. Він сказав, “Ти красива. Ти виросла шикарною жінкою.” Ми не зробимо тобі обрізання. І я даю тобі слово, тут і зараз, що ми не будемо робити обрізання і твоїм сестрам також."

І що вона сказала йому, так це: "Ти хотів продати мене за чотири корови, телятко і якісь покривала. Але я обіцяю тобі, що я отримаю освіту, я завжди буду дбати про тебе і я вернусь і побудую тобі дім. І я завжди буду поруч з тобою до кінця твоїх днів."

Для мене це і є сила жінок. І це є сила перетворення. Я хочу завершити сьогодні уривком з моєї нової книги. І я хочу це зробити сьогодні вночі для "жіночої сутності" кожного з нас у цьому залі. І я хочу зробити це для Суніти. І я хочу зробити це для дівчат, про яких Суніта говорила вчора, дівчат,які виживають, дівчат, які можуть змінити себе. Але я насправді хочу зробити це для кожного присутнього тут, щоб цінували "жіночу сутність" в нас, щоб цінували ту частину, яка здатна плакати, щоб цінували свою емоційність? щоб цінували ту частину, яка може бути вразливою, щоб зрозуміли, саме в цьому наше майбутнє.

Книга називається “Я - емоційне створіння.” Я назвала її так невипадково. Я зустріла одну дівчину в Лос-Анджелесі в районі Вотс. Я запитувала дівчат, чи їм подобається бути дівчатами і всі дівчата відповідали “Ні, я ненавиджу бути дівчиною. Я не можу витримати це. Це так погано. Мої брати отримують все.” А ця дівчина просто встала, підійшла і сказала ”Мені подобається бути дівчиною. Я - емоційне створіння!” (Сміх) Це я присвячую їй.

Мені подобається бути жінкою. Я можу відчувати те, що відчуваєте ви, і як ви почуваєтеся ще до того, як ви відчуєте. Я - емоційне створіння. Розуміння не приходить до мене через інтелектуальні теорії чи через нав'язливі ідеї. Почуття пульсують в моїх органах і кінцівках, так, що заставляють мої вуха “горіти”. О, я знаю, що ваша подруга дійсно на вас ображена, навіть, якщо вона вам дає те, чого ви хочете. Я знаю, коли насувається буря. Я можу відчувати невидимі коливання в повітрі. Я можу сказати тобі - він не передзвонить. Я просто відчуваю цю вібрацію.

Я - емоційне створіння. Мені подобається, що я приймаю все близько до серця. Для мене все є важливим, як я йду по вулиці, як мене будить мама, як це нестерпно, коли я щось втрачаю, як я чую погані новини.

Я - емоційне створіння. Я зв'язана зі всім і з кожним. Такою я народилася. Не смійте говорити, що це лише підліткові проблеми чи це лише тому, що я дівчина. Ці відчуття роблять мене кращою. Вони роблять мене сучасною. Вони роблять мене готовою. Вони роблять мене сильною.

Я - емоційне створіння. Це особливий шлях зання. Про який забувають жінки старшого віку. Я рада, що це почуття все ще є в моєму тілі. О, я знаю, коли кокосовий горіх збирається впасти. Я знаю, що ми не бережемо Землю і, що ми зайшли надто далеко. Я знаю, що мій батько не повернеться і що ніхто неготовий до пожежі. Я знаю, що губна помада - це більше ніж просто косметика, і що хлопці є вразливі, і, що так званими терористами стають, а не народжуються. Я знаю, що один поцілунок може позбавити мене можливості тверезо мислити. (Сміх) І знаєте що? Інколи саме так і повинно бути. Це не крайність. Це наше, дівоче, якими ми б були, якщо б широкі ворота всередині нас відкрилися.

Не кажіть мені не плакати, заспокоїтися, не бути такою крайньою, бути розсудливою. Я - емоційне створіння. Це те, як утворилася Земля, як вітер продовжує запилювати. Ви ж не вказуєте Атлантичному Океану, як йому поводитися. Я - емоційне створіння. Тоді чому ви хочете зупинити мене чи вигнати? Я є тими спогадами, які залишилися у вас. Я можу привести вас в минуле. Ніщо не розчинилося. Ніщо не витекло. Мені подобається, чуєте, мені подобається те, що я можу відчувати ваші відчуття, навіть, якщо вони обірвуть моє життя, навіть, якщо вони розіб’ють моє серце, навіть, якщо вони зіб’ють мене з шляху, вони роблять мене відповідальною.

Я – емоційне, я емоційне, беззастережне, віддане створіння. І мені подобається, чуєте, мені, мені подобається, подобається, подобається бути жінкою. Можете це сказати разом зі мною? Мені подобається, мені подобається, подобається, подобається бути жінкою! Дуже вам дякую. (Оплески)