Ерік Йоганссон: Нереальні фотографії

Я хочу поділитися з вами своїми фотографіями. Але чи це взагалі фотографія? Адже цю світлину ви не зробите своїм фотоапаратом.

Я зацікавився знимкуванням у 15 років, коли отримав перший у житті цифровий фотоапарат. Це захоплення перегукувалося з моїм потягом до малювання, але все ж було по-своєму особливе, бо знимкування фотоапаратом - це передовсім підготовка, якій приходить кінець, щойно ви натиснули ґудзик. Тому я вирішив, що мистецтво фотографії - у тому, щоб опинитися у потрібному місці в потрібний час. Я подумав, що це під силу будь-кому,

і тому захотів створити щось інше, що би починалося по тому, як ви натиснете ґудзик фотоапарата. Такі світлини як оця: будівельні роботи на пожвавленій дорозі. Але з несподіваним викрутасом. Попри це світлина виглядає правдоподібно. Чи, скажімо, такі знимки- темні та барвисті, вони мають єдину мету - зберегти певний ступінь реалізму. Під словом "реалізм" я маю на увазі фото-реалізм. Звичайно, в довколишньому світі ви такої знимки не зробите, але я завжди прагну, щоб зображення виглядало так, ніби його справді сфотографували. Світлини, над якими треба на хвильку задуматися, щоб зрозуміти, у чому каверза. Йдеться радше про те, щоб схопити ідею, а не конкретну мить.

Але у чому фокус, який робить світлину правдоподібною? Фокус у деталях чи кольорах? А може в освітленні? Що створює ілюзію? Інколи перспектива стає ілюзією. Але врешті-решт усе йде до того, як ми сприймаємо світ і як це можна відтворити на двовимірній поверхні. Йдеться не про те, що є правдоподібним, а про те, що для нас виглядає правдоподібно.

Отож, основні засади доволі прості. Я сприймаю фотографію як складанку реальності: ви берете різні кавалки реальності та складаєте з них альтернативну реальність. Наведу простий приклад. Ось три цілком збагненні фізичні об'єкти, з якими ми всі стикалися у тривимірному світі. По-особливому об'єднані, вони творять якийсь тривимірний на вигляд предмет, який, здавалось, міг би існувати. Водночас, ми знаємо, що цей предмет існувати не може. Ми обманюємо свій мозок, тому що мозок відмовляється визнати, що це зображення виглядає безглуздо. Те ж саме стосується об'єднання світлин. Ідеться всього лише про об'єднання різних реальностей.

Знимка стає правдоподібною завдяки речам, про які ми навіть не задумуємося, речам, які оточують нас у повсякденному житті. Але коли ми об'єднуємо світлини, то мусимо звернути увагу на ці речі, інакше з зображенням буде щось не так. Я би виокремив три прості запоруки правдоподібного зображення. Це звичайнісінькі світлини. Але об'єднаймо їх - і вийде щось таке.

Правило номер один - світлини, які ви хочете об'єднати, повинні мати однакову перспективу. По-друге, ці знимки мусять мати однакове освітлення. Обидва зображення відповідають цим вимогам - вони зняті з однієї висоти і з однаковим освітленням. І третє правило - слід зробити невидимим перехід від однієї знимки до іншої. У вас має вийти суцільне зображення. Треба зробити так, щоб ніхто не зміг визначити, з чого складається зображення. Підібрати колір, контраст і яскравість на стику різних знимків, додати фотографічні огріхи, як-от глибину різкості, ненасичений колір і шум. Таким чином ми зітремо межі між різними зображеннями, які вже виглядають як одне ціле, хоча одна знимка могла містити сотні шарів.

Ще один приклад. (Сміх) Здавалось би, це проста знимка пейзажу, нижню частину якої я змінив. Але насправді ця світлина складена докупи з декількох світлин, знятих у різних місцях. На мій погляд, легше створити місце, ніж його знайти, бо в такому випадку вам не доведеться допасовувати свою ідею до знайденої місцини. Але готуватися таки прийдеться. Цей задум спав мені на думку взимку. Я знав, що маю кілька місяців, щоб усе підготувати, знайти різні місця, і там сфотографувати кавалки для моєї складанки. Скажімо, цю рибу я зазнимкував на риболовлі. Береги зняті в кількох місцях. Підводну частину я "знайшов" у каменярні. А ще я помалював хату на вершині острова на червоно, щоб вона виглядала як справжня шведська хатина.

Отож, якщо ви хочете отримати правдоподібну знимку, то мусите добре підготуватися. Усе починається із замальовки, з ідеї. Далі йде об'єднання різних світлин. Кожен кавалок зображення має бути ретельно спланований. А якщо у вас вийдуть гарні фотографії, то і результат буде гарним і доволі правдоподібним. Усі знаряддя - у ваших руках, єдине обмеження - це ваша уява.

Дякую.

(Оплески)