Дон Тепскотт: Чотири принципи відкритого світу

Відкритість. Під цим словом ми розуміємо нові перспективи і можливості. Відкрите серце, політика відкритих дверей відкритий бар. (Сміх)

Світ відкривається скрізь, і це чудово.

Чому це відбувається? Технологічна революція відкриває світ.

Учора інтернет був лише інструментом для відображення контенту. Сьогодні ж інтернет - це засіб комп'ютеризації. Інтернет перетворюється на велетенський глобальний комп'ютер, і кожного разу, як ви заходите у мережу, завантажуєте відео, користуєтесь пошуком у Гуглі, ви щось змінюєте, ви програмуєте цей велетенський комп'ютер. Людство створює механізм, що надає нам можливість взаємодіяти по-новому. Ця взаємодія може виникнути на астрономічному рівні.

Зараз, нове покоління також відкриває світ. Я почав навчати дітей десь 15 років тому, насправді вже 20, і я не міг не помітити, наскільки моїм власним дітям було легко користуватися усіма цими складними технологіями, спершу я подумав, "Мої діти генії!" (Сміх) Але потім я помітив, що усі їхні друзі такі ж, тому довелосья відкинути цю теорію. І коли я почав працювати з кількома сотнями дітей, я прийшов до висновку, що це і є перше покоління цифрового віку, що купається у бітах. Я називаю їх Мережевим Поколінням. Ці діти інші. У них абсолютно відсутній страх перед технологіями. Це для них, як повітря. Це щось ніби, я ж не боюся холодильника. (Сміх)

і немає такої сили, що здатна була б настільки змінити світ, як це перше покоління цифрових уродженців. Я ж - цифровий іммігрант. Мені довелося вчити мову.

Глобальна економічна криза також відкриває світ. Наші темні установи часів Індустріального віку, усі компанії, які базуються на старих моделях управління, уряд, медіа, Уол Стріт, зараз знаходяться на різних стадіях застою, заморозки, атрофії, або навіть краху, створюючи певну "палаючу платформу" у світі. Ось, наприклад, Уол Стріт. Методи роботи Уол Стріт майже знищили глобальний капіталізм.

Ви ж знаєте, що мається на увазі під "палаючою платформою", це, коли залишатися на місці стає небезпечніше, ніж рухатись вперед, може, навіть до чогось кардинально нового. Нам необхідно змінити і відкрити усі наші інституції.

І саме цей технологічний стрибок, демографічний поштовх нового покоління, поклик нового економічного глобального оточення змушує світ відкритись.

Чесно кажучи, я вважаю, що зараз ми знаходимося на тому етапі, коли нарешті можна перебудувати багато інституцій Індустріальної епохи на зовсім інших принципах.

То що ж таке відкритість? Як виявляється, відкритість має декілька різних значень, кожному з яких відповідає певний принцип трансформації цивілізації. Перше значення - це співробітництво. У цьому сенсі, відкритість означає, що рамки компаній стають тоншими, прозорішими і відкритішими.

Зараз я вам розповім історію цього хлопця на фото. Його звуть Роб МакЮен. Я б міг сказати, "У мене є команда, і ми прочісуємо увесь світ у пошуках непересічних прикладів". Але, насправді, я знаю цю історію, тому що цей хлопець - мій сусід. (Сміх) Він переїхав у будинок навпроти і влаштував вечірку, щоб познайомитися з сусідами. Він сказав мені, "Ти ж Дон Тепскот. Я читав деякі твої книжки". Я відповів, "Чудово. А ти чим займаєшся?" А він, "Ну, раніше я був банкіром, а тепер добуваю золото". І тут він розповів мені неймовірну історію. Він купує золоті копальні, але геологи не можуть знайти золото. Він дає їм грошей на свої геологічні дослідження, вони повертаються, але все ще не можуть сказати, де потрібно копати. Через кілька років він настільки зневірюється, що готовий кинути усе, аж тут на нього находить прозріння. "Якщо мої геологи не знають, де золото, можливо, хтось інший знає". І він робить дещо "кардинальне". Він бере усі зібрані геологами дані, публікує їх в інтернеті і проводить конкурс під назвою Виклик Голдкорпа. Коротше кажучи, півмільйона доларів отримує той, хто скаже, чи є у мене золото, а якщо є, то де воно? (Сміх)

Відповіді посипалися з усього світу. Люди використовували технології, про які він навіть не чув, і ось, за свої півмільйона доларів, Роб МакЮен знаходить поклади золота, що варті 3,4 мільярдів доларів. Ринкова вартість його компанії підскакує з 90 мільйонів до 10 мільярдів доларів, і, оскільки це мій сусід, я точно можу сказати, що він досить задоволений життям. (Сміх)

Ми звикли думати, що талант всередині, правда? Наші найцінніші якості проявляються кожного вечора. Але він подивився на талант з іншого боку. Він замислився, а хто ж їхні однолітки? Треба було звільнити весь геологічний відділ, але він цього не зробив. Знаєте, одні з найкращих ідей поступили не від геологів. А від програмістів, інженерів. Переможцем стала компанія, що займалась комп'ютерною графікою, вони створили тривимірну модель шахти, по якій можна літати і шукати золото.

Він допоміг нам зрозуміти, що соціальні медіа перетворюються на соціальне виробництво. У мережах не просто можна з кимось товаришувати. Це новий спосіб виробництва. І він вирішив створити Ideagora - відкритий ринок, свого роду агору, місце, де можуть збиратись унікальні кваліфіковані люди, і вона стала частиною змін, грунтовних змін у складній структурі і архітектурі наших компаній, і у тому, як ми "диригуємо" інноваціями, створюємо товари та послуги разом з усім світом, словами уряду, як ми створюємо громадську вартість. Відкритість - це співпраця.

По-друге, відкритість - це прозорість. Тут все по-іншому. Мова йде про надання інформації акціонерам компаній: працівникам, клієнтам, партнерам, і так далі.

І усюди, організації "оголюються". Вікілікс вибили людей з колії, але ж це лише вершина айсбергу. Бачите, люди зараз, не лише Джуліан Асанж, мають надзвичайно ефективні засоби, щоб дізнаватись, що відбувається, повідомляти інших, і навіть організовувати колективні відповіді. Організації "оголюються",

і якщо ви також зібралися оголитись, ось деякі речі, про які ви маєте знати. Наприклад, тепер доведеться займатись фітнесом. (Сміх) Якщо ви зібрались оголитися, вам потрібно стати дуже крутими.

Під крутістю, я маю на увазі цінність, тому що тепер усе буде видно, як на долоні. Ви кажете, що у вас якісні продукти. Переконайтесь, щоб вони такими і були. Але ще, переконайтесь, що у вас є цінність. Всередині вас повинна існувати цілісність, у вашому ДНК і у вашій компанії, бо, якщо її немає, неможливо буде завоювати довіру, яка є невід'ємною у цьому мережевому світі.

І це добре. Це не погано. Сонячне світло - найкращий антисептик. І у цьому складному світі, ми потребуємо його.

Тож, третє значення і головний принцип відкритості - обмін. Це дещо відрізняється від прозорості. Прозорість передбачає надання інформації. А обмінюватись - означає віддавати комусь свої активи, свою інтелектуальну власність.

І є безліч відомих історій про це. IBM віддала Linux програмного забезпечення на 400 мільйонів доларів, а це, в свою чергу, повернулося до них у вигляді мільярдів доларів.

Наша логіка каже, "Гей, наша інтелектуальна власність належить нам, а якщо хтось буде намагатись зазіхнути на неї, ми нацькуємо на нього адвокатів і засудимо". Ну, з рекординговими компаніями це не пройшло, правда? Коли вони зіткнулись із технологічними проблемами, замість того, щоб застосувати інноваційну бізнес-модель, вони вигадали юридичне вирішення проблеми, і тепер, індустрія, що дала вам Елвіса і Бітлз, судиться з дітьми і знаходиться на межі краху.

Нам потрібно поглянути з іншого боку на інтелектуальну власність.

Ось вам приклад. Фармацевтична індустрія зараз переживає не найкращі часи. По-перше, великих винаходів не очікується, а для здоров'я нації це досить погано, але у цієї індустрії є більша проблема - вони з дня на день можуть зірватись із так званої " патентної скелі". Ви в курсі? Вони втратять від 20 до 35 відсотків прибутку у наступні 12 місяців. І що ж тепер робити? Економити на скріпках, чи як? Ні.

Потрібно винайти заново усю модель наукових досліджень. Фармацевтичним компаніям необхідно вкладати у громадські проекти. Вони повинні почати ділитися передконкурсними дослідженнями. Вони повинні почати ділитися результатами клінічних досліджень, таким чином, створюючи хвилі, які піднімуть на воду усі кораблі, і не тільки у цій індустрії, а й у всьому світі.

Четверте значення відкритості, і відповідний принцип полягає у наданні повноважень. І я не маю на увазі материнський інстинкт. Знання і розум - це сила, і у той час, як вони усе більше розповсюджуються, виникає супутнє розповсюдження, децентралізація і розосередження влади, які вже не за горами. Відкритий світ дає свободу.

Тепер, візьмемо Арабську Весну. Суперечки щодо ролі соціальних медіа і соціальних змін завершились. Одне слово: Туніс. Зрештою, було й багато інших слів. Але у туніській революції, не нові медіа викликали її; її викликала несправедливість. Соціальні медіа не були причиною революції; причиною стало нове покоління молодих людей, які хотіли роботу і надію, і не хотіли більше терпіти нелюдське відношення.

Але так само, як Інтернет знижує вартість ділових операцій і співпраці для бізнесу і уряду, він також знижує вартість інакомислення, бунтів, і навіть заколотів, і люди навіть не розуміють цього.

Знаєте, під час революції у Тунісі, снайпери, що були на стороні старого режиму, вбивали неозброєних студентів просто на вулицях. Студенти брали свої мобільні телефони, фотографували це, визначали місце розташування і відправляли фото дружнім воєнним підрозділам, які приходили і забирали снайперів. Думаєте, соціальні медіа потрібні для того, щоб знайомитися онлайн? Для цих дітей, це був воєнний інструмент, що захищав беззбройних людей від вбивць. Це був засіб самооборони.

Знаєте, у той час, як ми тут з вами говоримо, у Сирії вбивають молодих людей, і ще три місяці тому, якщо б вас поранили на вулиці, приїхала б швидка допомога, забрала б вас у лікарню, скажімо, з поламаною ногою, а виїхали б ви вже звідти з кулею у голові.

Тож ці діти, котрим було по 20 з чимось, створили альтернативну систему охорони здоров'я, використовуючи Твіттер та інші загальнодоступні сервіси, і, коли когось було поранено, приїжджало авто, і забирало їх у імпровізовану польову клініку, де їм надавалась медична допомога, а не вбивали. Тож, це - час великих змін.

Звісно, і тут є свої проблеми. Ще до останніх двох років, усі революції у людській історії мали лідера, і після падіння старого режиму, цей лідер і його команда приходили до влади. Але ці вікі-революції відбуваються настільки швидко, що створюється вакуум, а політика зневажає вакуум, і його можуть заповнити сумнівні сили, зазвичай, це старий режим, або екстремісти, або фундаменталісти. Зараз саме це відбувається у Єгипті.

Але це немає значення, тому що все рухається вперед. Поїзд вже поїхав. Кота вийняли з мішка. Коня випустили зі стійла. Як там ще, допоможіть мені? (Сміх) Зубну пасту видавили з тюбика. Шляху назад вже немає. Відкритий світ несе повноваження і свободу.

Я думаю, що по завершенню цих чотирьох днів ви прийдете до висновку, що такий поворот історії є позитивним, він веде до відкритості.

Якщо ми повернемося на кількасот років назад, ми побачимо, що суспільство у всьому світі було досить закритим. Воно було аграрним, спосіб виробництва і політичного укладу називався феодалізмом, а знання було сконцентроване у руках церкви і вельмож. Люди нічого не знали. Не існувало такого поняття, як прогрес. Ви народжувалися, проживали життя і помирали.

Але потім, Йоганн Гутенберг зробив своє велике відкриття, і, з часом суспільство відкрилося. Люди почали дізнаватися про різні речі, і коли це відбулося, інститути феодального суспільства застопорилися, замерзли, або розвалилися. Не було сенсу у тому, щоб церква займалась медициною, якщо люди все знали самі.

Це була Протестантська Реформація. Мартін Лютер назвав друковану пресу "Найщедрішим Божим даром". Створення корпорацій, наук, університетів, зрештою Індустріальна Революція, усе це було добре.

Але все мало свою ціну.

І зараз, знову, джина технологій випустили з лампи, але цього разу все інакше. Друкована преса дала нам доступ до письмового вираження слова. Інтернет дає змогу кожному з нас бути продюсером. Друкована преса дала нам доступ до задокументованих знань. Інтернет дає нам доступ не просто до інформації і знань, але й до інтелекту, що криється у мозку інших людей на глобальній основі.

На мою думку, це не ера інформації, це ера мережевого інтелекту. Це багатообіцяюча ера, ера співпраці, де кордони наших організацій змінюються, ера прозорості, де сонячне світло - це антисептик для цивілізації, ера обміну і усвідомлення нової сили загальнодоступності, і це ера нових можливостей і свободи.

Я б хотів поділитися з вами деякими дослідженнями, що я проводив. Я намагався вивчити різні види організацій, щоб зрозуміти, як же буде виглядати майбутнє, але також я нещодавно почав вивчати природу.

Знаєте, бджоли живуть роями, риба косяками. Шпаки у околицях Единбургу, на болотистих територіях Англії, збираються у зграї, що мають назву "murmuration", назва походить від шелесту їхніх крил , і кожного дня, шпаки літають у радіусі 20 миль, займаючись своїми шпачиними справами. А вночі вони збираються, створюючи одне з найбільш приголомшливих дійств у природі, це і називається "murmuration". Вчені, що вивчали цей феномен, кажуть, що ніколи не спостерігали випадковостей. У цього явища є певна функція. Захист птахів. Ось, дивіться, уся компанія проганяє хижака, і хочу вам сказати, це дійсно страшно, якщо ви хижак. І присутнє певне лідерство, але немає нікого конкретного.

Так, це просто яскрава аналогія, чи ми дійсно можемо чомусь навчитись у цих птахів? Це явище відбувається, щоб відобразити певні принципи, і це, по суті, ті ж принципи, про які я вам сьогодні розповідав. Це масштабна співпраця. Це відкритість, це обмін різноманітними видами інформації, не лише щодо місцезнаходження, і траєкторії, і небезпеки, і так далі, але й щодо джерел їжі. І це справжнє відчуття взаємозалежності, тому що птахи якось розуміють, що їх інтереси є інтересами зграї.

Таким же чином і ми повинні розуміти, що не можна мати успішний бізнес, якщо світ розвалюється на частини.

Я дивлюсь на це, і у мене з'являється надія. Подумайте про дітей Арабської Весни і ви побачите - щось схоже не за горами.

І уявіть собі, що, якби ми могли приєднатися до цього світу через величезну мережу повітря та скла? Чи змогли б ми не зупинитись на простому обміні інформацією і знаннями? Чи змогли б ми обмінюватися інтелектом? Чи змогли б створити щось на кшталт колективного розуму, що виходить за рамки індивідууму, або групи, або команди, щоб, можливо, створити певну свідомість на глобальному рівні? Якщо б у нас це вийшло, ми б могли вирішити багато світових проблем.

Я дивлюсь на це і, не знаю, я дуже сподіваюсь, що, можливо, цей менший, мережевий відкритий світ, який успадкують наші діти, буде кращим, і, що, можливо, ця нова ера мережевого інтелекту стане ерою справджених сподівань і несправджених осторог.

Давайте зробимо це. Дякую.

(Оплески)