Девід Мак-Кeндлес: Краса візуалізації даних

Здається, всі ми страждаємо від інформаційної перевантаженості або надлишку інформації. Гарна новина в тому, що, скоріш за все, це легко вирішується більш активно використовуючи наші очі. Візуалізація інформації таким чином, що ми маємо змогу побачити важливі закономірності та зв'язки та потім таке її структурування, що вона набирає більшого змісту або розповідає історію або дозволяє зосередитися тільки на дійсно важливому. Навіть якщо це і не вдасться, візуально подана інформація може просто класно виглядати.

Тож, давайте подивимось. Це мільярдо-доларо-грама, вона з'явилася у результаті розчарування, яке я мав від звітів про мільярдні витрати в пресі. Тобто, вони нічого не означають без контексту. 500 млрд. на цей нафтопровід. 20 млрд. на цю війну. Це не має ніякого змісту, тому ми зможемо зрозуміти це тільки візуально та шляхом порівнянь. Тому, я зібрав цілу різноманітність чисел з таких звітів з різних випусків новин і зробив розміри блоків діаграми відповідно до тих цифр. Кожен колір тут відповідає якійсь мотивації яка стоїть за грошима. Тож фіалковий тут відповідає війнам, червоний - благочинності, а зелений це нажива. І ви можете відчути одразу ж, що ваше відношення до чисел починає змінюватися. Ви, буквально, можете бачити їх. Але, що більш важливо, ви починаєте помічати тенденції та зв'язки між цифрами, що інакше були б розсіяні між багатьма новинними звітами.

Дозвольте мені показати те, що мені дійсно подобається. Це прибуток ОПЕК, цей зелений блок тут - 780 млрд. на рік. А ця маленька крапка у кутку - три мільярди - це їх бюджет на проблему зміни клімату. Американці, неймовірно щедрі люди - більш ніж 300 млрд. на рік віддається на благочинність, у порівнянні з іноземною допомогою 17-ти індустріалізованих країн у 120 млрд. І потім, звісно, війна в Іраці. Вона повинна була коштувати тільки 60 млрд., за розрахунками 2003 року. Але витрати трішки зросли. Афганістан обійшовся вже у 3 тисячі мільярдів. Знаєте, це чудово, що у нас є цей графік зараз. Ми ж можемо додавати до нього нові дані. Отож, припустимо, з'являється новий звіт... наприклад, про борг Африки. Як ви гадаєте, скільки місця на цій діаграмі зайняли б цифри боргу Африки західним країнам? Давайте глянемо. Ось там він. 227 млрд. це те, що Африка винна. І нещодавня фінансова криза - як багато місця вона би зайняла? Як багато це коштувало світу? Давайте подивимося. Ба-бах. Я гадаю, це підхожий звуковий ефект для такої кількості грошей. 11 900 млрд. Отож, шляхом візуалізації цієї інформації, ми перетворюємо її в ландшафт який ви можете досліджувати вашими очима, дійсно, щось схоже на мапу, на інформаційну мапу. І коли ви загубилися в інформації, така мапа дуже корисна.

Зараз я хочу показати інший ландшафт. Нам треба уявити як би виглядав ландшафт людських страхів. Давайте дивитись. Це гори зростаючі з кротових нір, шкала світової паніки в ЗМІ. (Сміх) За мить я покажу вам її легенду. Але висота тут, я хочу підкреслити, це інтенсивність різних страхів, на основі даних із ЗМІ. Дозвольте їх показати. Це свинячий грип - рожевий. Пташиний грип. Атипова пневмонія - показана коричнюватим. Пам'ятаєте її. Помилка 2000 - жахлива катастрофа. Ці маленькі зелені вершини - зіткнення з астероїдами. (Сміх) Влітку, тут, оси-вбивці.

(Сміх)

Ось так от виглядають наші страхи у плині часу в ЗМІ. Але, що я люблю - і я журналіст - і, що я люблю, це пошук прихованих тенденцій; мені подобається бути інформаційним детективом. У цих даних схована дуже цікава та дивна тенденція, яку ви можете побачити тільки після візуалізації. Дозвольте вам її показати. Бачите цю лінію. Це ландшафт жорстоких відео-ігор. Як ви бачите, тут якась дивна, повторювана тенденція в даних, два піки кожен рік. При більш детальному розгляді, ми бачимо, що ці піки трапляються кожен рік у той самий місяць. Чому? Ну, листопад, виходять різдвяні відео-ігри, і пік дійсно може бути від того, що преса занепокоєна їх змістом. Але квітень не перевантажений виходами нових відео-ігор. Чому ж квітень? Знаєте, у квітні 1999 року була Колумбійська стрілянина, і з того часу, цей страх згадується в ЗМІ і відлунує у груповій свідомості поступово на протязі року. Ви маєте ретроспективи, річниці, судові справи і навіть подібні до неї стрілянини, все, що виносить цей страх на порядок денний. Тут також є інша тенденція. Можете її уловити? Бачите той проміжок там. Там є прогалина, і вона впливає на всі інші наші історії. Чому там пусто? Бачите де він починається? Вересень 2001, коли ми мали дещо справжнє щоб боятися.

Я працюю як інформаційний журналіст близько року, і я постійно чую одну фразу, весь час оцю фразу: "Інформація - це нова нафта." І дійсно, інформація, це, свого роду, всюдисущий ресурс, якому ми можемо надавати форму, несучи людям інновації і свіже розуміння речей, і вона скрізь, і добути її дуже легко. І це не найкраща метафора у наші часи, особливо якщо ви мешкаєте у районі Мексиканської затоки, але я б міг, напевно, адаптувати її трошки, і я б сказав, що інформація це новий грунт. Тому, що, для мене, це як родюче, творче середовище. Знаєте, за роки в онлайні, ми посіяли велику кількість інформації і даних, і ми зрошуємо все це мережами і нашим перебуванням в них, а в обробці і культивовані брали участь як неоплачувані робітники, так і уряди різних країн. Ну добре, можливо, я трохи переборщив з метафорою. Але це дійсно дуже родюче середовище, і, здається, що різноманітні візуалізації, іконографіка, візуалізації даних, розпускаються наче квіти з цього середовища. Але, якщо поглянути на нього неозброєним оком, це просто велика кількість цифр і непов'язаних ні з чим фактів. Та якщо ви починаєте працювати й гратися з ними певним чином, то можуть випливати різноманітні речі й цікаві тенденції.

Давайте я вам це покажу. Можете здогадатися, що говорять ці дані? Що зростає двічі на рік, один раз на Великдень і потім за два тижні перед Різдвом, має невеликі спалахи кожен понеділок і потім йде рівно, без змін, протягом літа. Чекаю ваших відповідей. (Глядачі: Шоколад.) Девід Мак-Кендлес: Шоколад. Ви можете бажати шоколад в цей час. Інші думки? (Глядачі: Шопінг.) ДМ: Шопінг. Так, шопінг-терапія може допомогти. (Глядачі: Лікарняні.) ДМ: Лікарняні. Ага, ви точно забажаєте влаштувати собі відпочинок. Ну що, глянемо?

(Сміх)

(Оплески)

Отож, ця інформація, я разом з Лі Байрон, ми шукали серед 10 000 оновлень статусу Facebook фрази "розстався" та "розсталася" і це, закономірність, яку ми знайшли - народ очищується для весняних свят, (Сміх) приходить після дуже поганих вихідних у понеділок, залишається самотнім улітку. І найменш активний день у році, звісно: Різдво. Хто б це зробив? Таким чином, зараз ми там маємо велику кількість даних, безпрецедентно велику. Але якщо ви задаєте правильне питання, або оброблюєте їх належним чином, то можуть спливати цікаві речі.

Тобто інформація прекрасна. Дані прекрасні. Мені цікаво, чи можу я зробити моє життя прекрасним. Це моє візуальне резюме. Я не досить впевнений, що я досяг успіху. Доволі незграбно. Кольори не дуже гарні. Але я хотів передати вам деякі мої думки. Я починав як програміст, і потім працював письменником, багато років, близько 20-ти, у друкованих виданнях, онлайн і потім у рекламі, і тільки нещодавно я почав займатися дизайном. Я ніколи не ходив у школу дизайну. Я ніколи не вивчав мистецтво чи щось подібне. Я самоучка. І коли я почав займатися дизайном, я знайшов дивну річ у собі. Я відразу знав як створювати дизайн, не те щоб я був неймовірно блискучий у цьому, ні, я більш був немов чутливим до ідей координат і простору, до групування різноманітних об'єктів між собою і типографіки. Таке відчуття, що сприйняття всіх цих медіа на протязі років прищепило мені приховану дизайнерську грамотність. І я не відчуваю себе особливим.

Мені здається, що на всіх нас, щоденно, обрушується лавина інформаційного дизайну. Вона потрапляє в наші очі через Інтернет, і тепер ми всі візуалізатори; ми всі потребуємо візуального вираження нашої інформації. І в візуально виражених даних є щось магічне. Вони не потребують зусиль; вони, буквально, вливаються. І якщо ви, продираючись крізь густі інформаційні хащі, натрапляєте на чудовий графік або на мило і наочно подані дані, це відчувається як полегшення, це як вийти на галявину у лісі. І мені було це цікаво, тож я натрапив на працю датського фізика, якого звуть Тор Норетрандерс, він сконвертував пропускну спроможність людських відчуттів у комп'ютерні одиниці виміру.

Що ж, почнемо. Це ваші відчуття, що потрапляють у вашу свідомість кожну секунду. Зір є найшвидшим. Його пропускна спроможність така ж як у комп'ютерної мережі. Потім у вас є відчуття дотику, швидкість якого порівняна із швидкістю передачі даних по USB. Потім йдуть слух і нюх, що мають швидкість жорсткого диску. Також ви маєте старий добрий смак, пропускна здатність якого ледь-ледь дотягує до кишенькового калькулятора. А цей маленький квадрат у кутку, 0.7 процента, це доля того, що ми фактично знаємо. Отож, більша частина вашої уяви - більша її частина є візуальною і вона просто всмоктується у вас. Це здійснюється підсвідомо. І око дуже чутливе до характерних змін кольору, форм та малюнку. Воно любить їх і називає їх гарними. Це мова зору. І якщо ви об'єднаєте цю мову зору з мовою думки яка виражається в словах, числах та концепціях, ви починаєте розмовляти двома мовами одночасно, доповнюючи одну іншою. Тож, ви маєте зір і потім додаєте до даних, одержаних з його допомогою, різноманітні концепції. І ця одна штука - це дві мови, що обидві працюють в один і той же час.

Таким чином, ми можемо використовувати цей новий вид мови, якщо бажаєте, для зміни нашої перспективи або поглядів. Дозвольте мені задати вам легке питання з дійсно простою відповіддю. Хто має найбільший військовий бюджет? Це повинна бути Америка, вірно? Солідно. 609 млрд. в 2008 - 607, точніше. Настільки масштабний, що фактично він може вмістити всі інші військові бюджети світу в собі. Хрум, хрум, хрум, хрум, хрум. Зараз, ви можете бачити загальну суму заборгованості Африки і британський дефіцит бюджету, для довідки. Так що, можу погодитися з вашою думкою, що Америка це провокатор війни, воєнна машина, щоб пересилити світ з його величезним, індустріально-воєнним комплексом. Але чи правда це, що Америка має найбільший військовий бюджет? Оскільки це неймовірно заможна країна. Дійсно, вона настільки багата, що вона може утримувати економіки чотирьох інших передових, промислово-розвинутих країн в собі, настільки от вона заможна. Таким чином, її військовий бюджет зобов'язаний бути величезним. Щоб бути справедливим і щоб змінити наше бачення, ми повинні ввести інший набір данних, і цей набір даних - це ВВП, або прибутки країни. У кого найбільший бюджет у розрахунку до ВВП? Давайте подивимося. Це значно міняє картину. На графік потрапили інші країни, про які ви, напевно, навіть і не думали, а Америка стала восьмою.

Тепер ви можете також зробити це з солдатами. Хто має багато солдат? Це повинен бути Китай. Звичайно, 2,1 млн. Знову погоджусь з вашою думкою, що Китай це воєнний режим готовий до, ви знаєте, мобілізації величезних сил. Але, звичайно, Китай має й велику кількість населення. Так, якщо ми зробимо теж саме, ми побачимо кардинально іншу картину. Китай спускається на 124-ту сходинку. Фактично, він має малесеньку армію, коли до уваги взяті інші данні. Тому, абсолютні числа, як військовий бюджет у світі, де все між собою пов'язане, не дають нам повної картини. Вони не такі достовірні, як це можливо.

Нам потрібні відносні числа, які пов'язані з іншими данними так, щоб ми могли бачити повну картину і, тоді це може привести нас до зміни нашого погляду на світ. Як сказав Ганс Рослінг, вчитель, мій вчитель: "Дозволь даним змінити твоє мислення". І вони можуть зробити це. Можливо, вони змінять і вашу поведінку також.

Подивіться на це. Я трохи схиблений на здоров'ї. Я обожнюю приймати харчові добавки та підтримувати форму, але я ніколи не можу осягнути погляди інших про ефективність цього. Завжди є протиріччя у свідченнях. Чи повинен я приймати вітамін С? Чи повинен я їсти пирій? Це візуалізація всіх свідчень про харчові добавки. Цей вид діграми називають гонкою повітряних кульок. Так, чим вище здіймається кулька, тим більше свідчень про цю добавку. Кульки тут зображують популярність добавки за кліками у Google. Таким чином, ви можете відразу ж зрозуміти співвідношення між ефективністю та популярністю, але також, якщо ви оціните відгуки про ефективність, ви можете зробити щось на зразок лінії "це варто уваги". І добавки, що вище цієї лінії варто вивчити і дослідити, але тільки для умов які вказані нижче. Ті ж добавки, що під цією лінією, напевно, не варто навіть брати до уваги.

У цьому зображенні сконцентровано великий об'єм роботи. Ми опрацювали 1 000 досліджень з біомедичної бази даних PubMed, всіх їх ми зібрали і оцінили. І це було для мене великим розчаруванням тому, що я мав зробити 250 візуалізацій для книги, і я провів місяць, роблячи це, і я заповнив тільки дві сторінки. Але це говорить тільки про те, що така візуалізація інформації, це форма стиснення знань. Це спосіб стискати велику кількість інформації та розуміння в невеликому просторі. Як тільки ви зібрали дані, привели їх до ладу, і, як тільки вони там, ви можете робити класні речі, як ця.

Я перетворив це в інтерактивну комп'ютерну програму, тому тепер я можу оновлювати цей графік онлайн - це онлайн-візуалізація - і я можу сказати, "Це блискуче." Отож, вона оновлює сама себе. І потім я можу сказати, "Покажи мені речі, що пов'язані зі станом серця." Давайте застосуємо фільтрацію даних. Тож серцеві дані відфільтровані, і я, якщо я цікавлюся цим. Я думаю, "Ні, ні. Я не хочу їсти ніяку хімію. Я просто хочу бачити рослини і - просто покажи мені трави і рослини. Я маю всі природні компоненти." Зараз цей графік оновлює себе на основі даних. Всі дані зберігаються в Google-документі, і він буквально генерує сам себе з тих даних. Таким чином, дані тепер живі; це жива картинка, і я миттєво можу оновити їх. Виходять нові дані - я просто змінюю ряд в електронній таблиці. Бах! Знову, картинка оновила себе. Отож, це круто. Це свого роду життя.

Але це може вийти за межі даних, і це може вийти за межі чисел. Мені подобається застосовувати візуалізацію інформації до ідей та концепцій. Це візуалізація політичного спектру, моя спроба зрозуміти як це працює і як ідеї просочуються униз від правління у суспільство і культуру, в родини, у сім'ї, в їх вірування і по колу повертаються назад. Що мені подобається в цьому зображенні, це те, що воно складено із концепцій, воно з'ясовує наші погляди на світ і воно допомагає нам - допомагає мені, у всякому разі - побачити те, що думають інші, побачити, звідки походять їх погляди. І це неймовірно круто.

Що було найбільш захоплюючим для мене, створюючи це, було те, коли я робив це зображення, я відчайдушно хотів, щоб ця сторона, ліва сторона, була краща за праву сторону - тому, що я журналіст, а, отже, "лівак" - але, я не зміг, тому, що я б створив однобоку, упереджену діаграму. Тож, щоб зобразити дійсно повну картину, я повинен був поважати точки зору правої сторони, і в той же час, не зручно визнавати скільки з тих якостей були фактично в мені, що було дуже, дуже дратівливим і незручним. (Сміх) Але й не занадто незручним, тому, що є дещо безпечне у спогляданні політичної ситуації, на відміну від того, коли тобі говорять, чи змушують слухати когось. Фактично, ви можете з насолодою споглядати конфліктуючі точки зору, коли вони у вас на долоні. Це навіть весело поратися з ними тому, що це візуально. Це те, що захоплює мене, споглядати, як дані можуть змінювати моє бачення, змінювати плин моїх думок --- чудові, прекрасні дані.

Тож, тільки щоб підсумувати, я хотів сказати, що мені здається, що дизайн здатен вирішувати проблеми і надавати елегантні рішення. Тому інформаційний дизайн здатен вирішувати проблеми з інформацією. І таке відчуття, що ми маємо багато інформаційних проблем на цей момент в нашому суспільстві, від перевантаженості та перенасиченості, до падіння довіри і надійності, нестримного скептицизму і недостачі прозорості або, навіть, просто цікавості. Я маю на увазі, що я вважаю інформацію просто занадто цікавою. Вона має магнетичну якість, яка притягує мене.

Таким чином, наочно подана інформація може дати нам, дуже швидке рішення для зазначених вище проблем. І навіть коли інформація жахлива, візуальне її оформлення може бути цілком прекрасним. І часто ми можемо отримати ясність або відповідь на просте питання дуже швидко, як це, нещодавній ісландський вулкан. Від чого було більше СО2? Від літаків або від вулкану, від стоячих на землі літаків або від вулкану? Зараз дізнаємось. Ми дивимося на дані і ми бачимо, ага, вулкан випустив 150 000 тонн; літаки в ангарах випустили б 345 000 тонн, якщо вони були у небі. Так, по суті, ми мали наш перший вуглець-нейтральний вулкан.

(Cміх)

(Оплески)

Це чудово. Дякую всім.

(Оплески)