Девід Хенсон: Роботи, що "відображають емоції"

Мене звати Девід Хенсон, і я створюю роботів з характером. І цим я хочу сказати, що я розробляю роботів з якостями особистості, а також роботів, які з часом зможуть вам співпереживати. Ми почнемо з різних технологій, які привели до втілення цих балакучих роботів, котрі бачать обличчя, підтримують зоровий контакт, володіють повним спектром міміки, розуміють мову і починають моделювати ваші відчуття, розуміють, хто ви, і будують з вами стосунки.

Я розробив ряд технологій, які дозволяють роботам робити більш реалістичні мімічні вирази, ніж раніше, при меншій потужності, що уможливило створення двоногих ходячих роботів, перших андроїдів. Отож це повний спектр міміки, що симулює всі основні м'язи людського обличчя, котрі працюють на дуже малих акумуляторах, дуже легких.

Матеріал, який дозволяє робити міміку, працює на батарейках, - це матеріал, який ми називаємо Фраббер, і в ньому є три інновації, які роблять це можливим. Перша - ієрархічні пори. Друга - макромолекулярна пористість матеріалу на нанорівні.

Ось він починає ходити. Це відбувається в Корейському Сучасному науково-технічному інституті. Я створив голову, вони створили тіло. Метою є досягнути чутливості в машин, і навіть не просто чутливості, а співпереживання.

Ми працюємо разом з Лабораторією Чутливості Машин в Каліфорнійському Університеті, Сан-Дієго. В них є дійсно видатні технології відтворення міміки, які розпізнають вираз обличчя, який ви робите. Він також розпізнає, куди ви дивитесь, орієнтацію вашої голови. Ми моделюємо всі основні вирази обличчя, а потім контролюємо їх за допомогою програми, яку ми називаємо "Машиною Характеру". І тут представлена невелика частина технологій, яка використовується при цьому.

Насправді, прямо тут - підключимо тут, а потім тут, і зараз давайте поглянемо, чи розуміє він вираз мого обличчя. Отож я посміхаюсь. (Сміх) Тепер я насупився і дивлюсь несхвально. І це ще з врахуванням підсвічування. Чудово, поїхали. О, він засмучений. Отож ви посміхаєтесь, супите брови. І його сприйняття вашого емоційного стану дуже важливе для того, щоби машини дійсно стали співчутливими.

Машини стають неймовірно вправними в таких речах, як вбивство Чи не так? В цих машин немає співчуття. А на це витрачаються мільйони доларів. Характер робота може покласти основу для створення роботів, які будуть співпереживати. І, якщо нам вдасться присвоїти їм рівень людського інтелекту, чи, цілком можливо, вищий, аніж людський, це може стати надією нашого майбутнього.

Отож ми зробили 20 роботів за останні 8 років, доки я отримував PhD ступінь. А потім я заснував Hanson Robotics, яка розробляє ці прилади для масового виробництва. Це один з наших роботів, якого ми демонстрували декілька років тому на фестивалі Wired NextFest. Він бачить багатьох людей, запам'ятовує, де знаходиться кожна людина, і переводить погляд з людини на людину, запам'ятовуючи людей.

Отож ми згадали декілька речей. Перше, сприйняття людей. Друге - природній інтерфейс, природна форма спілкування, більш інтуїтивна для вас для спілкування з роботом. Ви починаєте вірити, що він живий і вас розуміє.

Одним із моїх улюблених проектів було об'єднання всіх цих можливостей в художню демонстрацію портрету андроїда письменника-фантаста Філіпа К. Діка, який написав великі речі, наприклад "Чи сняться андроїдам електричні вівці?", на якій базується фільм "Той, що біжить по лезу". В цих історіях роботи звичайно думають, що вони люди. І вони деякою мірою оживають. І ми з'єднаємо його твори, листи, його інтерв'ю, кореспонденцію у велику базу даних, об'ємом тисячі сторінок, а потім використаємо якусь програму для обробки мовлення, яка дозволить вам дійсно розмовляти з ним. І це навіть трохи моторошно. Бо він міг би сказати щось, що звучало б, ніби він дійсно вас розуміє.

І це один із найбільш захопливих проектів, над яким ми працюємо, а саме, маленька особистість, робот, який розмовляє для дружнього штучного інтелекту, дружнього машинного інтелекту. І ми починаємо їх масове виробництво. Ми спроектували його так, щоби його можна було виготовити з дуже-дуже дешевого набору матеріалів, так що він зможе стати іграшкою для дітей. Сполучений з інтернетом, він буде ставати розумнішим з кожним роком. І як розвивається штучний інтелект, так буде розвиватись і його інтелект.

Кріс Андерсон: Дуже вам дякую. Це було приголомшливо. (Оплески)