Девід Камерон: Нова ера управління

Хтось якось сказав, що "політика — це, звичайно, шоу-бізнес для некрасивих". Врахувавши це, відчуваю, що досяг свого в житті. З іншого боку це є велика честь для мене як для політика, виступати на конференції TED, особливо тут, в Великобританії, де репутація у політики впала дуже низько завдяки "скандалу витрат" [членів парламенту].

Навіть, нещодавно написали історію про те, як вчені хотіли власне замінити пацюків в своїх експериментах на політиків. І хтось запитав, "Чому?" Відповідь була така: "Політиків є більш ніж достатньо. Нікого не хвилює, що з ними станеться. І, нарешті, деякі речі пацюки просто не погодяться робити." (Сміх)

Знаючи як вам подобається статистика, я почну зі слайду з даними. Наступний є найважливіший факт, що треба взяти до уваги, розглядаючи британську або американську політику. Це факт того, що в нас закінчилися гроші. В нас надзвичайно великі бюджетні дефіцити. Перед вами лічильник глобального державного боргу, і, як бачимо, набігло 32 трильйони і продовжує зростати.

І я думаю, що це дозволить нам зрозуміти просту річ: найголовніше питання зараз в політиці є оце: як можна покращити стан речей не збільшивши витрати? Тому що не буде багато грошей для покращення громадських послуг або покращення уряду, або будь-чого іншого, про що балакають політики. Тоді, якщо ви вважаєте що гроші — то є все, чим можна оцінити успіхи в сфері громадських послуг, в охороні здоров'я і освіті і в охороні порядку лише збільшивши витрати, що прогрес можна виміряти лише розмірами витрат, то вам буде не солодко в майбутньому.

Але, якщо ви вважаєте, що інші фактори добробуту треба брати до уваги також, як, наприклад, сімейні стосунки, дружба, суспільство, цінності, тоді, власне, теперішні є надзвичайно цікаві часи для політичної діяльності. Сьогодні я хочу висловити одну просту думку, дійсно просту думку про те, що, якщо ми поєднаємо відповідну політичну філософію, і відповідне політичне мислення з неймовірною інформаційною революцією, що відбулася, і про яку ви знаєте набагато більше ніж я, то я вважаю в нас є неймовірний шанс переробити політику, перебудувати уряд, перебудувати громадські послуги, і досягти, як зазначено на слайді, покращення нашого буття. Це і є головна думка цього виступу.

Тож почнемо з політичної філософії. Я не стверджую, що у британських консерваторів є відповіді на всі питання. Це не так, звичайно ж. Але в серці їх філософії є дві речі, що є дуже доречними в цій дискусії. Перша річ — це наша віра в те, що якщо дати людям змогу керувати власним життям, якщо збільшити кількість можливостей, якщо посадити людей "за кермо", тоді, власне, можна створити міцніше і ліпше суспільство. І якщо додати до цього колосальну кількість інформації ми маємо в світі сьогодні, я вважаю можна, як я вже сказав, повністю переробити політику, уряд, і громадські послуги.

Друга річ, в яку ми віримо, це необхідність розуміння людської природи. Політика і політики тільки тоді досягнуть успіху, коли вони стануть сприймати людей такими, якими вони є, а не такими, якими вони хотіли б їх бачити. Тепер, якщо поєднати цю доволі просту, консервативну, думку — — розуміння людської природи — із досягненнями поведінкової економіки, про деякі з яких ми тільки що почули, я вважаю ми можемо досягнути реального підвищення якості життя і щастя, в сильнішому суспільстві, не обов'язково за рахунок збільшення витрат.

Тепер, чому я вважаю що саме зараз варто про це говорити? У відповідь, вам доведеться прослухати невеличкий історичний екскурс про три, так би мовити, історичні етапи, етап добюрократичний, бюрократичний і етап, в якому живемо ми з вами зараз, який я вважаю є післябюрократичним. Простіше на це можна глянути ось як. Ми залишили етап, де домінував контроль локальний, пройшли крізь еру контролю центрального, і тепер живемо в світі, який контролюють громадяни. Локальне керівництво, центральне керівництво і, тепер, керівництво громадське.

Далі, ось — король Кнут, тисячу років тому хотів обернути хвилі. Але не зміг. Насправді, він мало що міг взагалі "обернути", що там хвилі! Тому що король тисячу років тому, хоч і володів країною, яку було важко об'їхати, небагато чим керував. Від не мав контролю ні над охороною порядку, ні над правосуддям, ні над освітою, ні над охороною здоров'я. Він міг почати війну, і це було майже все що він міг. Це був етап добюрократичний, коли все мало бути локальним. Керування повинно було бути локальним через брак інформації про всю країну, зумовлений обмеженнями пересування. Це був час добюрократичний.

Наступна частина цього незваного уроку історії є прекрасна картина індустріальної революції в Британії. Зненацька з'явилися всілякі транспортні і інформаційні засоби, і це дало початок етапу, який я люблю називати бюрократичним. А зараз цей слайд почне красиво перетворюватися. Вийшло. Зненацька з'являється великий, могутній центральний уряд. Він і тільки він зміг організувати охорону здоров'я і порядку, освіту і правосуддя. Це був світ, як я казав, не локального, а тепер вже центрального управління. Він всотав в себе всю силу локальну. Він зміг це зробити сам по собі.

Наступна велика епоха, з якою ви всі добре знайомі, — це масштабна інформаційна революція. Давайте розглянемо таке: 100 років тому надіслати ці 10 слів коштувало 50 доларів. Зараз, ми зв'язані з Лонг Біч, і не тільки, ще й з різноманіттям інших секретних місць, за невеличку частку колишньої вартості. І ми можемо надсилати і приймати величезні об'єми інформації безкоштовно. Так, ми зараз живемо в післябюрократичному періоді, який дійсно уможливлює народну владу.

Що це означає для нашої політики, для наших громадських послуг, для нашого уряду? За браком часу не зможу надати багато прикладів, але, ось, принаймні, декілька способів в які наше життя може змінитися. Це очевидно, з одного боку, якщо подумати про те як змінилося все життя, — спосіб в який ми купуємо, подорожуємо, ведемо справи. Ці зміни вже відбулися; інформаційна і інтернет революції пронизали наше суспільство багатьма способами, але вони досі лише небагатьма способами змінили наш уряд.

Як же ж це сталося? Вважаю, що є три аспекти життя де можливі найглибші трансформації — прозорість, ширший вибір і звітність, і саме вони як раз і уможливлять народовладдя. Візьмемо прозорість. Ось один з моїх найулюбленіших веб-сайтів, портал звітності штату Міссурі. В минувшині лише уряд володів інформацією в повному обсязі, і лише деякі з обраних посадовців могли спробувати отримати таку інформацію, дослідити її та поставити під сумнів. А зараз тут, на одному сайті, в одному американському штаті кожний долар, витрачений урядом, можна знайти, проаналізувати, перевірити.

Уявіть собі, що це означає. Будь-яка компанія, яка хоче взяти участь в державному тендері, може подивитись на що витрачаються гроші зараз. Будь-хто, хто вважає, що може надати певну послугу краще або дешевше, має доступ до необхідної інформації. В урядових справах і в політиці ми лише зараз починаємо використовувати інформаційну революцію, а в сфері бізнесу це вже робиться давно. Отже, повна прозорість принесе надзвичайно важливі зміни. Якщо ми переможемо на виборах в цій країні, ми зробимо так, що будь-які урядові витрати більше 25 000 фунтів будуть прозорими, інформацію про них зможе знайти в мережі кожний. Ми зробимо кожен контракт – ми робимо заяву про це сьогодні – доступним в мережі для того, щоб кожен бачив, якими є засади та умови, і це буде дуже економічно вигідним для держави, але також буде сприяти, я певен, загальному добробуту.

Вибір. Зараз ви купуєте товари в інтернеті, порівнюєте їх в інтернеті, все робите в мережі, але ця революція досі не зачепила сферу громадських послуг, таких, як освіта, охорона здоров'я або охорона порядку. Але ви скоро побачите масові зміни в цій сфері. Ми маємо впровадити ці зміни в нашій країні з допомогою інформаційної революції – з інформативними сайтами стосовно охорони здоров'я, де можна побачити, які методи організації праці спрацьовують, подивитись досвід лікарів, рівень чистоти в лікарнях, дізнатися, де найкращій захист від інфекцій – вся ця інформація, яка раніше була схована в міністерстві охорони здоров'я, зараз стане доступною для всіх.

А третя з цих великих змін – це відповідальність. Це, я вважаю, дуже важлива зміна. Ось це – карта злочинів Чикаго. Раніше лише поліція мала інформація про те, де скоюються які злочини, а також ми мали тримати держслужбовців, які контролюють якість роботи поліції. Раптом, ми отримуємо таку велику можливість для дій влади народу, коли ми як громадяни можемо бачити, які злочини скоюються, де, коли та ким, та перевірити наскільки відповідальною є робота поліції. Ось ви бачите позначку, схожу на капелюх кухаря, блакитного кольору, – це означає напад. Ви бачите, який злочин було скоєний і ви маєте можливість висунути вимоги щодо якісної роботи вашої місцевої поліції. Таким чином три напрямки – прозорість, відповідальність та можливість вибирати – приведуть до великих змін на краще.

Я також згадав іще один принцип: я гадаю ми маємо краще розуміти людину як особистість, маємо усвідомлювати, що, спираючись на природу людини, ми можемо досягти набагато більше, ніж якщо будемо діяти проти неї. Зараз ми починаємо набагато краще розуміти причини поведінки людей, отже зараз ми маємо гарну можливість краще використати ці знання. Ми працюємо з деякими з цих спеціалістів, отримуємо від них консультації для того, щоб використати ці рекомендації в своїх програмах.

Дозвольте мені навести один надзвичайно простий приклад, який мені дуже подобається. Ми хочемо, щоб громадяни були економними у споживанні електроенергії. Чому? Це зменшує залежність від палива, зменшує рахунки за комунальні послуги, і одночасно зменшує викиди вуглекисню. Як цього досягти? Роками уряд проводив інформаційні кампанії, що закликали вимикати світло, коли виходиш із дому. У нас навіть був один міністр, що якось порадив нам чистити зуби в темряві. Не думаю, що вони довго протрималися. А тепер подивіться на цей простий приклад поведінкової економіки. Найкращій спосіб змусити людину зменшити витрати на електроенергію – це показати її власні витрати поряд з витратами її сусідів, і порівняти з витратами найбільш економних сусідів. Така поведінкова економіка в змозі перетворити поведінку людини набагато ефективніше, ніж будь-які докори та умовляння з боку держави. Інший приклад стосується переробки відходів. Нам всім добре відомо, що треба переробляти відходи краще. Як це зробити? Досвід США свідчить що, якщо платити людині за переробку, заохочуючи, а не примушуючи, то можна змінити її поведінку.

До чого це все іде? Ось два моїх найулюбленіших виступи за останні 50 років. Це, звичайно ж, Джон Кеннеді з його надзвичайно простим і могутнім формулюванням: "Не питайте, що країна може зробити для вас; запитуйте, що ви можете зробити для вашої країни", по-справжньому благородний вислів. Що було треба в часи, коли він виступав для побудови міцнішого, ліпшого суспільства? Можна було боротися за свою країну, можна було померти за неї, можна було служити своїй країні на державній посаді, але не в той спосіб, в який це можна робити тепер завдяки знанням, інформації і іншим можливостям сьогодення.

А тепер, як на мене, ще більш яскравий виступ, більшу частину якого я прочитаю вголос, який підсумовує те, про що я говорив на початку, — віру в те, що в житті окрім грошей є багато чого іще, того, що важко виміряти грошима. Це чудовий виступ Роберта Кеннеді про те, чому валовий національний продукт (ВНП) мало про що свідчить. В ВНП "не входить здоров'я наших дітей, якість їхньої освіти, і веселість їхніх розваг. Немає там і красоти поезії, міцності шлюбів, і якості інтелектуального наповнення наших дебатів. Він не вимірює ані розум, ані мужність, ані мудрість, ані навчання, ані любов до інших, ані відданість своїй країні. Коротше кажучи, ВПН не вимірює нічого з речей, заради яких варто жити".

Знову ж таки, благородний вислів, почутий 40 років тому, і яскрава мрія якій вже сорок років, сьогодні, із надзвичайним прогресом в інформаційних технологіях, масштабними змінами в поведінковій економіці, і нашими знаннями в галузі добробуту, поєднаними разом, і також із думкою про надання влади народу, завдяки інформації, і розумінням людської природи і поведінки стають життям. Цю мрію зараз втілити в життя набагато легше ніж 40 років тому.

Дякую. (Оплески)